Твір по повісті В. Бикова «Облава». Письменник Василь Биков відомий нам як правдивий, щирий оповідач про людську долю в роки Великої Вітчизняної війни. Тема війни є основною в його творчості. Велику популярність одержали такі його повісті, як «Альпійська балада», «Третя ракета», «Сотников», «Кар’єр». Але у творчому багажі письменника є й інша, не менш значима по своїй драматичності тема: доля селянства в період колективізації. Вона зачіпає одну із самих складних, хворобливих проблем історії нашої країни і знаходить висвітлення в повісті «Облава». Дія цього добутку вводить нас у життя білоруського села середини тридцятих років. Уже пройшла колективізація, створений колгосп, розкуркулені й виселені так звані кулаки, а насправді - міцні хазяї. Один з них - Федір Ровба. Це людина, переконана в тім, що селянин - щирий хазяїн землі. Від Радянської влади одержав він земельний наділ, ретельно працював на цій землі, нагородою за що був гарний урожай.
Далі весь твір…

Василь Биков - автор багатьох книг про Велику Вітчизняну війну. Він сам був учасником війни у вісімнадцять років. Було військове училище, був фронт. Спочатку піхота, потім винищувальна протитанкова артилерія. Подібно Василю Тьоркіну з поеми Олександра Твардовського, він все випробував, що покладено було випробувати бійцеві: був поранений, був без звістки зниклим, навіть ім’я його залишилося на одній із братських могил тих років. І знаючи все це, вже не дивуєшся, як цьому письменникові вдалося так жваво передати нелегкий воєнний час, показати людину і її внутрішній світ у таких складних життєвих ситуаціях. Повість «Обеліск» - один з безсмертних добутків Бикова, у якому зачіпається проблема наступності поколінь, нерозривного зв’язку часів, вірності традиціям батьків і дідів. Письменник піднімає серйозне проблемне питання: що можна вважати подвигом, чи не звужуємо ми це поняття, обчислюючи його тільки кількістю збитих літаків, висаджених танків, знищених ворогів? Чи є подвигом вчинок сільського вчителя Олеся Івановича Мороза?
Далі весь твір…

Тема Великої Вітчизняної війни займає важливе  місце  у творчості  Василя Бикова. Честь, совість, достоїнство, вірність своєму боргу - саме ці проблеми зачіпаються письменником. Але все ж таки головною темою творчості Бикова залишається, безумовно, тема героїзму. Причому письменника цікавить не стільки його зовнішній прояв, скільки те, яким шляхом людина приходить до подвигу, до самопожертви, чому, в ім’я чого робить героїчний вчинок. Характерною рисою військових повістей Бикова є те, що в центрі зображення виявляється людина в екстремальній ситуації, і положення таке, що герой повинен негайно зробити вибір: героїчна смерть або ганебне життя зрадника. І до такого прийому автор прибігає не випадково, адже у звичайній обстановці не може повністю розкритися характер людини. Щодо цього не становить виключення і повість «Сотников».
Далі весь твір…

У роки Великої Вітчизняної війни письменник як артилерист пройшов довгий шлях від Сталінграда до Чехословаччини. Серед книг Юрія Бондарева про війну «Гарячий сніг» займає особливе місце, відкриваючи нові підходи до рішення моральних і психологічних завдань, поставлених ще в його перших повістях - «Батальйони просять вогню» і «Останні залпи». Ці три книги про війну - цілісний світ, що розвивається, що досяг в «Гарячому снігу» найбільшої повноти і образної сили. Події роману «Гарячий сніг» розвертаються під Сталінградом, південніше блокованої радянськими військами 6-й армії генерала Паулюса, у холодному грудні 1942 року, коли одна з наших армій стримувала в приволзькому степу удар танкових дивізій фельдмаршала Манштейна, який прагнув пробити коридор до армії Паулюса і вивести її з оточення. Від успіху або неуспіху цієї операції в значній мірі залежав результат битви на Волзі і, може, навіть строки закінчення самої війни. Час дії роману обмежений всього декількома днями протягом яких герої Юрія Бондарева самовіддано обороняють малюсінький п’ятачок землі від німецьких танків.
Далі весь твір…

Глибинним імпульсом, що послужив написанню В’ячеславом Кондрат’євим оповідань і повістей про важкі військові будні, стала його віра в те, що він зобов’язаний розповісти про війну, про своїх товаришів, які склали голову на цій війні. Письменник вважав своїм обов’язком донести гірку військову правду до читачів. Повість В. Кондратє’ва «Сашка» була відразу ж помічена і літературною критикою, і читачами. Вона зайняла гідне місце в ряді кращих літературних творів про воєнний час. Який ми бачимо війну в повісті В’ячеслава Кондрат’єва? Це рідіє в атаках і від постійних німецьких обстрілів батальйон,  різні його роти, у кожній з яких залишилося по півтора десятка з первісних ста п’ятдесяти бійців… Це три захоплені фашистами села - Паново, Всово, Овсянниково. Це яр, маленькі гайки й поле, за яким ворожа оборона, що прострілює кулеметним і мінометним вогнем…
Далі весь твір…