ПРО ТАТА. У нас дружна сім’я, а на чолі її - наш тато. Я дуже люблю свого батька і хочу бути схожим на нього. Співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. Та й сусіди нерідко приходять за порадою. Мені подобаються хвилини, які ми проводимо разом. Особливо приємно спостерігати, як тато працює. Що б він не робив - чи допомагав мамі в господарстві, чи рубав дрова - усе він робить із легкістю, красиво й упевнено. А головне - працює із задоволенням. І тоді вже не можеш встояти без діла, а тим більше відмовитися від роботи. Батько не дуже часто сварить мене. Досить його погляду, і я ладен зробити все можливе, аби тільки він не сердився. Інколи мені здається, ніби тато надто суворий, і я ображаюсь. Але минає час - і я розумію, що він був правий. Ось такий у мене тато - суворий, але справедливий і люблячий.
Далі весь твір…

Помічники із шостого «Б» (твір-міркування). Шестикласники нашої школи взяли шефство над ветеранами Великої Вітчизняної війни. Ці пристарілі воїни давно минулих боїв у цей час особливо мають потребу в турботі й опіці. Колись вони були молоді, повні сил і мужньо захищали нашу батьківщину від жорстокого ворога - фашизму. Зараз це безпомічні, хворі люди, які вимагають особливої уваги. Наші хлопчики допомагають їм управлятися по господарству, щось відремонтувати, сходити за покупками в магазин або викликати лікаря. Дівчинки наводять порядок у будинку, миють посуд, читають уголос газети й книжки. Старенькі ветерани дуже вдячні за турботу й дружбу. Вони розповідають цікаві історії про військовий і післявоєнний час, показують фотографії й нагороди. У святкові дні школярі влаштовують для них концерти художньої самодіяльності. Вони танцюють, співають, декламують вірші й готовлять спектаклі. Потрібну роботу проводять наші хлопці. Всім треба з них брати приклад, проявляючи милосердя й співчуття до тих, хто найбільше в цьому бідує.
Далі весь твір…

Привіт, Володя! ( твір-лист). Нарешті одержав від тебе лист і довідався, як ти проводиш канікули. Я теж багато читаю. Востаннє я прочитав те оповідання, що ти мені радив, - «Рыцарь вася» Б. Васильєва. Ти просиш написати, чи сподобався він мені, Не те слово! Він захопив і вразив мене. Мені здається, що це оповідання про те, що навіть самий звичайний хлопчик може бути лицарем. Для цього йому не потрібно славетне ім’я й дзвінка збруя. У Васі є саме головне - доброта, шляхетність і безкорисливість. Знаєш, я вже кілька днів ходжу під враженням цього оповідання, тому більше сьогодні ні про що писати не хочеться. Напиши, будь ласка, згодний ти з моєю думкою про оповідання або думаєш по-іншому. Чекаю відповіді. Ігор.
Далі весь твір…

Читаючи твори В. Близнеця, безумовно, переконуєшся, що він був дитячим Письменником. Його герої вміють мріяти, бачити навколишній світ і розуміти його, таким постає перед нами головний герой повісті «Звук павутинки» Льонька. Який чує звук павутинки, оберігає разом зі срібним чоловічком Вишневі Пушинки від піратів; воює з Сопухою! Він - чаклун, бо вміє створювати крилаті дерева. Вони народжуються з димаря і мандрують над балкою. Льонька - мрійник, бо десь далеко є ліс з голубих осокорів, море та його пароплав. У хлопчика немає друзів, таких однолітків, як він. Тому й шукає їх серед природи, окремих предметів та явиш. Так, блукаючи садом, Льонька інколи іде до річки. Там довго дивитись у воду, то із тремтливого дна випливають двоє облич, то його друузі - Адам і Ніна. Кожного з них герой уявляє по своєму: Адам - величезний, козацька могила, а Ніна - тонка, прозора, бринить, як звук павутинки на вітрі. Льонька вміє дружити як із фантастичними істотами, так і з живими тваринами та людьми.
Далі весь твір…

Книги роблять наше життя яскравіше і цікавіше. А ще вони вчать нас любові, добру і сміливості. Одна з моїх улюблених книг - «Квітка-семикольорівка» Валентина Катаєва. У ній розповідається про дівчинку Женю, яка одного разу прожила дуже незвичайний день. Все почалося з того, що Женя на прохання мами пішла до магазину за бубликами. Дівчинка купила їх, але по дорозі всі бублики з’їв собака, за яким Женя чомусь погналася. Через якийсь час дівчинка зупинилася, і зрозуміла, що заблукала. Тут їй допомогла добра старенька, яка подарувала їй чарівну квітку з 7 пелюстками різного кольору. Ця квітка могла виконувати бажання. Варто було йльки вимовити:
Далі весь твір…