Основними темами п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад», що написана у 1904 році, є загибель «дворянського гнізда», перемога заповзятливого купця-промисловця над відживаючими своє століття Раневською і Гаєвим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Петі Трофімова і Ані. Прощання нової, молодої Росії з минулим, з відживаючим, спрямованість до завтрашнього дня — у цьому полягає зміст «Вишневого саду». Росія минулого, що відживає представлена у п’єсі образами Раневської і Гаєва. Обом героям вишневий сад дорогий, дорогий як спогад про дитинство, молодість, благополуччя, легке і витончене життя. Вони плачуть про втрату саду, але саме вони і загубили його, віддали під сокиру.
Далі весь твір…

Поезія Бориса Пастернака не легко для сприйняття. Справа тут не тільки в складності його поетики, а й в глибині й динаміці думки. Колись поет зауважив, що філософія — листя поезії; читаючи його вірші, переконуєшся в цьому знову й знову. Філософська традиція в російській ліриці представлена такими іменами, як Баратинський, Пушкін, Лермонтов, Тютчев. У своїй творчості вони міркували про питання буття, життя і смерті, людської призначення і духовності, взаємовідносинах людини і світу, людини і природи. Ідеали Істини, Добра та Краси знаходять своє вираження в творах усіх великих художників незалежно від місця і часу їх існування, тому що саме ці цінності визначають людське життя в цілому: вони суть її, першооснова.
Далі весь твір…

Драматургія — найдавніший жанр літератури. Вона привертає до себе увагу людей перш за все своєю наочністю. Дія розгортається перед очима глядачів, вони спостерігають динаміку сюжету, будучи учасниками подій. Книга не може дати тій повноти відчуттів, яку ми отримуємо в театрі. Для авторів і критиків ж зал є експериментальної майстерні, в якій, спостерігаючи за реакцією публіки, можна судити про достоїнства і недоліки, про актуальність п’єси. Хоча ми знаємо багато прикладів того, як прекрасні драматичні твори, що зазнають провали на прем’єрах, знаходили згодом довге сценічне життя.
Далі весь твір…

Образи захисників народних в поемі Некрасова «Кому на Русі жити добре»
На мій погляд, твір «Кому на Руси жить хорошо» можна назвати «народною книгою», в якій описується нелегке життя селянина. Микола Олексійович Некрасов був одним з перших російських поетів, який серйозно займався проблемою селянського життя. До створення поеми Некрасов приступив у 1863 році і працював над нею до останніх днів свого життя. Це одне із самих значних творів у його житті. Але поема так і не була закінчена. Питання, на яке повинні були отримати відповідь мандрівники, навіть на сьогоднішній день залишається актуальним. Навіть у незавершеному вигляді поема являє собою великий твір. Вона широко охоплює події народного життя, в ній піднімаються головні питання того часу. Поема відображає селянські радощі й прикрощі, а головне — надію на краще.
Далі весь твір…

12 лютого 1974 А. І. Солженіцин опублікував звернення до інтелігенції, до молоді, до всіх співвітчизників, в якому він закликав боротися з насильством в Радянському Союзі. Коли насильство в країні набирає силу, воно кричить: «Я — насильство! Розійдись, розступилися — роздавлений! «Влада до насильства завжди вдається від немочі, нездатності управляти країною на основі законів. Насильству, щоб підтримувати себе, необхідно виглядати пристойно, тому воно вдається до брехні. Брехня теж зацікавлена в насильстві. У зверненні письменник заявляє: «… не кожен день, не на кожне плече кладе насильство свою важку лапу: воно вимагає від нас тільки покірності, брехні, щоденного участі у брехні — і в цьому вся вірнопідданість. І тут-то лежить нехтуємо нами, найпростіший, найдоступніший ключ до нашого звільнення: особиста співучасть у брехні! «Влада в цьому зверненні, закликають навіть не до боротьби з насильством, а до морального поведінки, побачили страшну крамолу. І в лютому того ж року Солженіцин був заарештований і насильно відлучений від Батьківщини — висланий за кордон. Режим, який тримався на брехні, не міг
Далі весь твір…