Наташа Ростова — самий чарівний жіночий образ у романі «Війна мир»
…Що є краса И чому неї обожнюють люди? Посудина вона, у якому порожнеча, Або вогонь, що мерехтить у посудині?
Н. Заболоцький
…И шепотить щастя нам:
«Постій, Я не за зовнішньою красою, Я за щиросердечною чистотою…»
Читаючи «Війну й мир», ми завжди почуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у портретах діючих осіб, і в прямих оцінках-характеристиках, і в авторській інтонації. У статті про Л. Н. Толстого Н. Г. Чернишевський відзначав характерну рису тоді ще молодого письменника — «чистоту морального почуття». Люди, події приватного й історичного життя оцінюються на основі морального критерію — критерію добра, безкорисливості, щиросердечної ясності й простоти, духовного зв’язку з людьми, із суспільством. Роман «Війна й мир» найбільше вразив мене достатком персонажів. Але, що дивно, при цьому всі герої Толстого — живі люди. Настільки живі, що начебто чуєш їхнього голосу, бачиш їхньої особи, проникаєш у душу, довідаєшся таємні думки. До них не ставишся їх або любиш, або нехтуєш.
Далі весь твір…