Тема Батьківщини відноситься до числа вічних у поезії. До неї зверталися художники слова за всіх часів. Але у творчості О. Блока ця тема знаходить особливе звучання. Адже поет жив на рубежі століть, про себе і своїх сучасників він сказав: «Ми - діти страшних  років Росії». Передчуття «нечуваних змін» і «небачених заколотів» відкидало особливий відблиск на любов О. Блока до Росії, робило її суперечливою і загостреною. У ранній поезії О. Блока тема Росії не звучить як самостійна. Але всі події його духовного життя проходять на тлі російського пейзажу. Наприклад, у вірші 1901 року «Видно, дні золоті прийшли…»:

Далі весь твір…

Відношення Олександра Блока до Жовтневої революції було неоднозначним. Він сприймав її скоріше не як історичну подію, що спричинила зміну суспільного укладу, а як подію, наповнену містикою. Як боротьбу нового світу зі старим. Ця особливість сприйняття поетом революції і відбилася в його поемі «Дванадцять». Відомо, що Олександр Блок був одним з самих талановитих поетів-символістів. І в поемі «Дванадцять» революція описана Блоком не прямо, а за допомогою символів. Вона представляється у вигляді вітру, вітру змін, що зносить все старе і несе нове життя:

Далі весь твір…

Лірику Пастернака  читаєш повільно, звикаючи до його незвичайного мовлення, ритму, інтонації. Тому що Пастернак - автор із числа «важких». У повісті братів Стругацьких «Казка про Трійку» є персонаж, чия професія - читач поезії, фахівець із ямба. Читати вірші Бориса Пастернака - заняття, що теж, напевно, варто дорівняти до праці, творчій і кропіткій. Рядки, написані захлинаючись, багатозначні образи, метафори і порівняння, що здаються випадковими або надмірно ускладненими, підкреслена суб’єктивність зображення - все це робить поезію автора «великотрудної» для читача. Але тим прекрасніший момент відкриття, пояснення для себе глибинної суті вірша. Говорячи про подібне розуміння творчості поета, я не претендую на вичерпне і єдино вірне тлумачення авторського задуму - навряд чи воно існує. Мова йде скоріше про створення свого пояснення написаного, своєї картини світу, що виявилася від читання пастернаківських рядків.

Далі весь твір…

У ряді великих художніх відкриттів російської літератури XX століття поетична система Бориса Пастернака по праву займає одне з перших місць поряд із творчістю Блока і Маяковського. У кожного поета свій «образ світу, у слові виявлений». Зорове відчуття всякої людини вибірково і відмінно від сприйняття інших. Щодо цього художник - людина подвійна, тому що йому має бути не просто побачити світ, але і представити його знову, уже перетвореним, пропущеним через призму творчої уяви. Поетична картина світу, таким чином, є власністю самого автора, і те, що відбувається в ній, існує за його законами. Відклавши томик поезії Пастернака, задумаємося про той неповторний світ, що створив поет. З перших рядків нас вражає почуття преклоніння і захвату перед всім живим -  а живе у Пастернака все, що взагалі «є»: двори, сад, сутінок, весна, гроза, вулиці, пісок. Щомиті життя прекрасне, так само як прекрасні усі його прояви: поезія Пастернака не знає розподіли на велике і мале, низинне і піднесене, живе і неживе. Погляд автора схоплює все, слух - все чує, а мовлення всеосяжне:

Далі весь твір…

Поезія Бориса Пастернака не легка для сприйняття. Справа отут не тільки в складності його поетики, але й у глибині і динаміці думки. Колись поет помітив, що філософія - листя поезії. Читаючи його вірші, переконуєшся в цьому знову і знову. Філософська традиція в російській ліриці представлена такими іменами, як Баратинський, Пушкін, Лермонтов, Тютчев. У своїй творчості вони міркували про питання буття, життя і смерті, людського призначення і духовності, взаєминах людини і світу, людини і природи. Ідеали Істини, Добра і Краси знаходять своє вираження у добутках всіх великих художників поза залежністю від місця і часу їхнього існування, тому що саме ці цінності визначають людське життя в цілому: вони суть його, першооснова. Філософська спрямованість лірики Пастернака багато в чому обумовлена біографічними факторами. Музика, живопис і література визначали атмосферу у дитинстві поета. Його батько був відомим художником, мати - обдарованою піаністкою. Гостями дома були Сєров, Врубель, Скрябін, Рахманінов, Лев Толстой. Майбутній поет напружено всмоктує в себе все нове, осягає природу всього мистецтва і, в остаточному підсумку, всякої духовності. Усі прояви людського духу мають своїм підсумком узагальнюючу філософську систему поглядів.

Далі весь твір…