Образ кохання у Пушкіна завжди є образом тієї чи іншої жінки. Поет любив жіноцтво, знався на ньому, присвячував своїм героїням і окремі вірші, і поеми, Він навіть роман у віршах «Євгеній Онєгін», в якому створена ціла галерея цікавих образів.
….Красунь я бачив неприступних,
Холодних, чистих, як зима,
Неумолених, непідкупних,
Незрозумілих для ума…
Жінки, змальовані Пушкіним у романі, дуже різні, по-різному до них ставиться автор. «Кокетки», «вигадниці», дами, танцівниці, актриси, кріпачки… Серед них — головна героїня твору, Тетяна Ларіна. Ми бачимо її дикою мовчазною дівчинкою у домі батьків. Вона мас простонародне ім’я, близька до Вільських дівчат, які ворожать, співають пісні, але й захоплюється життям іншим, видуманим, «книжним», романтичним.
(Далі весь твір…)

Дія роману розвертається на неозорому географічному просторі: від Чорного моря до Архангельська, від Балтійського моря до Уралу. З Росії вона переноситься в європейські столиці і міста. Читач побуває при дворі шведського короля Карла   XII   і   польського   короля   Августа, курфюрста Саксонського, турецького султана, побачить поля боїв і морські походи, військові табори і неприступні фортеці, селянську хату, що палиться по-чорному, розкольничій скит, розкішний меншиковський палац і багате купецьке подвір’я. Романний час охоплює цілу епоху, обмежену, однак, рамками діяльності центрального героя - Петра I, якого письменник показує протягом 25 років. «Перше десятиліття XVIII століття виявляє собою дивну картину вибуху творчих сил, енергії, заповзятливості. Тріскотить і валиться старий світ. Європа, що чекала зовсім не того, у здивуванні і страху дивиться на Росію…» - такою бачиться письменникові епоха, зображувана в «Петрі  Першому».
(Далі весь твір…)

Образ Петра I вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених (хоча і за справу!), непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію передовою державою, зумів прищепити країні європейську культуру. Письменник майже не дає розгорнутих описів зовнішності царя, малюючи його як би штрихами. От Петро - юнак: «У Петра усе ширше округлялися очі від цікавості. Але він мовчав, стиснувши маленький рот. Чомусь здавалося, що, якщо він вилізе на берег - довгорукий, довгий, - Лефорт засміється над ним». А от у зрілі роки після взяття Нарви: «Петро стрімко ввійшов у склепінну лицарську залу в замку… Він здавався вище ростом, спина була витягнута, груди галасливо дихали…». І лише очами іноземця письменник дає розгорнутий його опис: «Це - людина високого зросту, ставний, міцної будови, рухливий і спритний. Обличчя у нього кругле, зі строгим вираженням, брови темні, волосся короткі, кучеряві і темнуваті. На ньому був саржевий каптан, червона сорочка і повстяний капелюх».
(Далі весь твір…)

Починаючи роботу над романом «Петро Перший», Олексій Миколайович Толстой визнавався: «На «Петра» я націлювався давно. Я бачив всі плями на його камзолі, я чув його голос, але Петро залишався для мене загадкою в історичному тумані». Пізніше центральну проблему свого роману письменник визначав як «становлення особистості в епосі». На початку книги рисується допетровська Русь. «Над Москвою, над містами, над сотнями повітів, розкинутих по неосяжній землі, киснули столітні сутінки - убогість, холопство, бездолля». «Ні ремесел, ні війська, ні флоту… Одне - три шкіри бити, та й ті худі…». Усі верстви населення незадоволені існуючим порядком життя. Необхідність корінних перетворень зрозуміла і мужику, і бідному дворянину, і князю Василю Голіцину.
(Далі весь твір…)

О. М. Толстой працював над темою епохи Петра I, що його захоплювала, більше двох десятиліть. Задовго до створення роману «Петро Перший» він написав оповідання «Мара» і «День Петра», нарис «Перші терористи», що розповідав на підставі справжніх документів про замах на життя Петра. Це були перші «начерки» майбутнього епічного роману Толстого. Вже тоді він багато працював над історичними джерелами, щоб найбільше повно передати події Петровської епохи. Близьке знайомство автора із цим історичним періодом дозволило йому у всій повноті передати колорит епохи. Письменник відтворить політичне і культурне життя, побут і національні традиції, долі, звичаї, соціальні та релігійні конфлікти цього переломного в житті Росії часу. Центральне місце в романі займає реформаторська діяльність Петра I. Толстой бачив у рішучих реформах цього государя позитивний, розумний початок, оскільки вони були спрямовані на створення нової Росії - цивілізованої, розвитої країни. Автор роману підкреслює велике прогресивне значення цих перетворень.
(Далі весь твір…)