Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік  двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його в тупік, - не є тим героєм, що повинен бути прикладом. А чому? Тому що він завжди готовий підкорятися, працювати на того, хто того не заслуговує, він байдужий до самого себе, своєму “я”, готовий гнути спину під постійними докорами ледачих і легковажних генералів. Він не може оцінити свою працю. Чому ж тоді два нікчемних чоловіки повинні цінувати його?
Далі весь твір…

Твір по добутку М. Ю. Лермонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашнікова”. Жорстокі часи опричнини відомі нам з історії. У художній літературі ми їх також зустрічаємо, наприклад в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашнікова” М. Ю. Лермонтова.
Далі весь твір…

Твір-мініатюра по вірші О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить…”. Поетична творчість О. С. Пушкіна пронизано тугою за волею й сумом через існування невидимих ґрат, що стримують його все життя. Поетові було 23 року, коли він написав вірш “В’язень”. У такі роки людини,як ніколи, вільний, він повний сил і має всі шанси реалізувати свої плани й мрії. Але О. С. Пушкін бачив, що суспільство, у якому він живе, що його виховало на своїх нікчемних і порожніх ідеях, - це не що інше, як загальний обман, темниця. Доля героя зображується поетом як процес відчуження від рідного йому миру, як руйнування зв’язків з ним. У рядку:

Далі весь твір…

В. А. Жуковський - відомий поет, майстер поетичного слова, тонкий знавець російської культури й фольклору. У баладі “Світлана” автор реалістично описав російський побут, народні обряди, розкрив російську душу, таку  щедру, трепетну й гарячу. Життя російської людини раніше тісно була пов’язано із традиціями й обрядами. По знаменнях долі або природи коректувалося життя й діяльність однієї людини або цілої сім’ї.

Далі весь твір…

Билина “Авдотья Рязаночка” - народне сказання про мужність простої росіянки жінки, що займалася все життя домашнім господарством, ростила сина, любила чоловіка, ткала, пряла, прала. Мільйони таких жінок на Русі. Але прийшло лихо: налетіла на рідні землі “Синя орда, з пожежами, зі смертями”, жадаючи від російських князів платити данину татарському ханові. Міцно билися рязанці, А татар не могли відбити, Міста Рязані відстояти. Убитих ріка несла, Живих Орда вела. Три дні Авдотья Рязаночка по попелищу ходила, голосила по чоловіку, синові й братові, полонених татарами. І пішла вона до царя татарському “у полуденні країни”. Ішла більше року, голодувала, багато негод пережила. Стала вона перед царем татарським маленька, брудна, виснажена, у лапотках, а навколо воїни збройні, табуни коней ситі, намети золоті. Не побоялася вона пануючи грізного, попросила тільки дозволити їй побачитися з рідними. Здивувала царя татарського мужня жінка із землі рязанської, її вміння говорити, міркувати, відпустив він всіх чоловіків рязанських, з умовою, що буде складена про Авдотью пісня й Орда в ній добром згадана буде.
Далі весь твір…