Твір-мініатюра по вірші О. С. Пушкіна «Якщо життя тебе обдурить!». Поетична творчість О. С. Пушкіна пронизано тугою за волею й сумом через існування невидимих ґрат, що стримують його все життя. Поетові було 23 року, коли він написав вірш «В’язень». У такі роки людини,як ніколи, вільний, він повний сил і має всі шанси реалізувати свої плани й мрії. Але О. С. Пушкін бачив, що суспільство, у якому він живе, що його виховало на своїх нікчемних і порожніх ідеях, - це не що інше, як загальний обман, темниця. Доля героя зображується поетом як процес відчуження від рідного йому миру, як руйнування зв’язків з ним. У рядку:
Далі весь твір…

О.С. Пушкін (1799-1837) був сучасником Карамзіна. Великий шанувальник історії свого народу, він, як відомо, був досить добре обізнаний з роботою Карамзіна і виявляв неабияку зацікавленість спільним минулим слов’янських народів - російського і українського. Ця зацікавленість посилилася після відвідин поетом Києва, де завжди особливо вшановувалася легенда про київського князя Олега. Пушкін побував на могилі князя, що знаходилася на горі Щекавиці. Це і стало безпосереднім поштовхом для реалізації поетом свого художнього задуму.
Далі весь твір…

Одна із серйозних соціально-психологічних проблем, що вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності своєї мети. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде у своїх повістях один із самих талановитих письменників нашого часу - Валентин Распутін. Повість «Пожежа» у творчості В. Распутіна займає особливе місце. Великий її моральні-моральну-моральне-моральна-ідейно-моральний і естетичний потенціал. Повість починається з міркування головного героя Івана Петровича про правду, совісті, про тих основні «підпірках», на яких, на його думку, тримається життя людини. У цих добутках - щиросердечний біль героя (і самого автора) за свою землю, негосподарське, бездумне, споживче відношення до неї багатьох людей. Щось порушилося у світі. Люди стали іншими, якимись байдужими. Живуть - кожний для себе. І письменник не може про це мовчати.
Далі весь твір…

Творчість письменника, кінорежисера й актора В. М. Шукшина привертає увагу гостротою постановки споконвічної проблеми про сенс життя, про неминущі духовні цінності людини - його моральних ідеалах, честі, боргу, совісті, У його добутках одне із провідних місць займають долі людей незвичайних, зі складними характерами, так званих «чудиков», що прагнуть осягти руху власної душі, сенс життя. Такий головний герой оповідання «Чудиш». Автор наполегливо підкреслює його чудакуватість, що відрізняє героя від інших, «правильних» людей. Цей прийом допомагає виявити кращі його людські якості: правдолюбство, совісність, доброту. Оповідання побудоване у формі викладу подій, які сталися під час відпускної поїздки Чудила до брата на Урал. Герой збирається в дорогу, купує подарунки племінникам, і отут відбувається епізод, у якому розкриваються прекрасні властивості його душі: чесність, скромність, сором’язливість.
Далі весь твір…

У першій половині сімдесятих років XX століття в Радянському Союзі вперше були підняті проблеми екології. У ці ж роки Віктор Астаф’єв написав оповідання в оповіданнях «Цар-риба». Головні герої «Царя-риби» - це Природа й Людина. Критики назвали добуток соціально-філософським. Думки й почуття автора мають загальнолюдське значення. Назва оповіданню дала глава «Цар-риба», що має узагальнений символічний зміст. Цар-риба - це величезний осетер. Із царем-рибою бореться людина: це символ освоєння й приборкування природи. Боротьба завершується драматично. Важко поранена цар-риба не здається людині, вона йде від нього, несучи у своєму тілі гачки. Дуже драматично виглядає фінал боротьби - риба йде від людини, щоб умерти; «Люта, важко поранена, але не приборкана, вона гримнулася десь у невидимості, плеснулася в холодній заверти, буйство охопило що звільнилася, чарівну царя-рибу». Мовлення в оповіданні йде й про трагедії Людини, що пов’язаний із Природою найтіснішим зв’язком, але забув про цьому й губить себе й неї.
Далі весь твір…