У віршах М, Ю. Лермонтова “Хмари” і “Три пальми” особливо гостро відчувається самітність від володіння волею. А що таке воля? Можливо, ця незгода з тим, що тебе оточує; можливо, холодний і тверезий погляд на суспільство й незгоду жити, як всі, думати, як всі, робити вчинки, як усе. Це воля мислити, воля діяти, воля мріяти й літати. М. Ю. Лермонтов порівнює себе із хмарами-мандрівниками, але якщо хмари мчаться над просторами безцільно, куди жене вітер, то поета мчить в вигнання. Поет перераховує причини, які можуть виганяти вільного:

Далі весь твір…

У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский - вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди - це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не представляють ніякої цінності, він з ними грубий, норовливий, часом твердий. Коли повітовий суд виніс рішення про перехід у власність Троєкурова селян Дубровского, природно, що вся двірська челядь Дубровского обурилася. Люди знали про самоправність Троєкурова й не хотіли йти від колишнього хазяїна. Дубровский зупинив своїх людей, коли ті хотіли розправитися із приказними, привезшими рішення з повітового суду. Селяни послухалися хазяїна, але деякі з них не покорилися, вони розуміли, що рішення буде виконано й у їхніх силах змінити свою долю.
Далі весь твір…

Шкільний твір по добуткам О. С. Пушкіна. “Повесті покійного Івана Петровича Белкина” складаються з 5 повістей: “Постріл”, “Заметіль”, “Трунар”, “Станційний доглядач”, “Панянка-селянка”. Пушкіна взяв для повісті самі типові романтичні сюжети, які й у наш час цілком можуть повторитися. “Повесті Белкина” задумані автором як пародія на жанр романтичної літератури. Його герої споконвічно попадають у ситуації, де є присутнім слово “любов”. Вони вже закохані або тільки жадають цього почуття, але саме звідси починається розгортання й нагнітання сюжету. Коли, здавалося б, уже немає виходу, герої в тупику, вони або їх близькі в розпачі й історія неминуче повинна закінчитися трагічно, О. С. Пушкіна з іронією розвертає сюжет таким чином, що головні герої “Повістей Белкина” (крім повісті “Трунар”) щасливі, улюблені й одержують від життя прості життєві радості, до яких  так  прагнули.
Далі весь твір…

У старих літописах згадується, що в Києві правил Олег. Він зробив удалі походи на Цареград, убік Каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з Візантією вигідний торговельний договір. Про князя Олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. Народ оспівував його мудрість, .уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, розумного, безстрашного й спритного. Наприклад, коли греки перекрили ланцюгами Босфорська протока, Олег поставив тури на колеса й привів військо до Царьграду. Великий поет Олександр Сергійович Пушкін оспівав подвиги князя Олега в “Пісні про віщого Олега”. А. С. Пушкін розповідає про нього як про билинного богатиря. Олег багато робив походів, багато боровся, але доля берегла його. Пушкін любив і знав російську історію, “переказу століть”. У легенді про князя Олегові і його коні поета зацікавила тема долі, неминучості визначеної долі. Але вірш не тільки про це. У ньому звучить і горда впевненість у праві поета на вільне проходження своєї думки, і співзвучна древньому поданню віра в те, що поети - провісники вищої волі.
Далі весь твір…