В «Лівші» дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і «сфабрикував» з них свого «Лівшу». Тим часом «Лівша» придуманий Лєсковим від першого до останнього слова. І всі нібито «народні» слівця винайдені ім. Разюче, як знав, почував, любив народ ця людина. Так глибоко й серйозно не вивчав росіянку душу ніхто з письменників. Маси називають «мовчазним народом». У Лєскова він заговорив.
Далі весь твір…

Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в «Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував» чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його в тупік, - не є тим героєм, що повинен бути прикладом. А чому? Тому що він завжди готовий підкорятися, працювати на того, хто того не заслуговує, він байдужий до самого себе, своєму «я», готовий гнути спину під постійними докорами ледачих і легковажних генералів. Він не може оцінити свою працю. Чому ж тоді два нікчемних чоловіки повинні цінувати його?
Далі весь твір…

Сильна людина другом Байдужість - мерзенна гидь В людях одвічна туга - друзів не загубить. Короленко ненавидів усіляке зло, насилля, несправедливість, рішуче боровся за краще життя народу. Не один раз за це сидів у тюрмі, значну частину свого життя провів на засланні. Короленко захищав гнаних і скривджених, завжди був готовий допомогти як рідним, близьким, так і чужим людям. Він піклувався не тільки про свою сім’ю і своїх дітей, а й про дітей своєї сестри, братів, про матір, завжди брав на себе всі тривоги й турботи. Короленко написав багато чудових творів, серед яких повість «Діти підземелля» - твір про дитячу дружбу, про життя бідняків у царській Росії. Важко собі уявити людину, яка б не прагнула мати щирого, чесного, доброго, вірного, надійного друга. Мріяв про справжніх друзів і Вася, якому в житті так не вистачало душевного тепла. Відчуваючи себе чужим у рідному домі, хлопчик цілими днями блукав по місту, шукав нових приятелів. Вася - добрий, чуйний, люблячий син. Він глибоко переживає втрату мами - найріднішої людини на землі, береже в своєму серці пам’ять про неї. Хлопчик співчуває батькові, жаліє його, любить, і йому так хочеться, щоб той пригорнув його до себе. Він плаче «від досади й болю», коли батько не розуміє його почуттів.
Далі весь твір…

Коли я читав повість А. Я. Чайковського «За сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої - окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.
Далі весь твір…

Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою, і У творі Івана Липи «Близнята» ми бачимо, як у колискових піснях, звертаю» чись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє. Вбога жінка побажала своїм близнятам - бути щасливими, цоб не знащи бідності, нужденного життя. А трохи пізніше додала, щоб дбали і:е тільки про: себе, а й про всіх знедолених. Одному з синів за бажанням матері судилося дбати про щастя сучасних людей, другому - майбутніх. Щедрими подарунками наділила Доля близнят. Тому, хто мав розуміти людські пристрасті, - три яблучка: одне спіле, друге золоте, третє - таке, як в раю росло. Його братові Доля подарувала маленьку земну кулю з горами, морями і блакитним небом.
Далі весь твір…