Самуїл Маршак - російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства - він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали у житті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, і літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не розпорошився. Маршак поїхав навчатися до Петербурга, а завершував освіту в Англії. Повернувшись із-за кордону, Самуїл Маршах активно береться за створення ДИТЯЧИХ будинків, саме йому належить ідея створення дитячих театрів, для яких він і пише своїказки-п’єси. Одна з них - «Дванадцять місяців».
Далі весь твір…

Коли я читав повість А. Я. Чайковського «За сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої - окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.
Далі весь твір…

Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою, і У творі Івана Липи «Близнята» ми бачимо, як у колискових піснях, звертаю» чись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє. Вбога жінка побажала своїм близнятам - бути щасливими, цоб не знащи бідності, нужденного життя. А трохи пізніше додала, щоб дбали і:е тільки про: себе, а й про всіх знедолених.            Одному з синів за бажанням матері судилося дбати про щастя сучасних людей, другому - майбутніх. Щедрими подарунками наділила Доля близнят. Тому, хто мав розуміти людські пристрасті, - три яблучка: одне спіле, друге золоте, третє - таке, як в раю росло. Його братові Доля подарувала маленьку земну кулю з горами, морями і блакитним небом.
Далі весь твір…

Чеховські оповідання написано понад сто років тому. Люди нічого не чули і не знали ні про реактивні літаки, ні про телевізори, ні про освоєння космосу. По вулицях їздили дрожки, запряжені кіньми. Асфальтованих тротуарів не було, як не було міських багатоповерхівок. Але люди, як і зараз, складали вірші, писали музику, картини, книжки, лікували людей. Вони відчували ті самі почуття, що і ми: любили, ненавиділи, страждали, заздрили.  Хіба чимось відрізняються почуття героя з чеховського оповідання «Товстий і тонкий» від тих, які відчувають наші сучасники? Адже що робить тонкий? Дізнавись, що його колишній шкільний товариш має дуже високий чин, починає перед їм запобігати, підлабузнюватися, і доходить до кумедного:

Далі весь твір…

   Ярослав Стельмах - син відомого українського письменника М. Стельмаяв. Він відомий в літературі як драматург і письменник. Особливо талант митця рано винувся у творах, присвячених дітям. Його герої - з тонким гумором, дуже допитливі. Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди двох Друзів - Сергія та Митька. Історія що минається з того, що учні п’ятого класу отримали від вчительки ботаніки Ірини Семенівни завдання на літо - зібрати колекцію комах. У місті таку колекцію зібрати було важкувато, тому й вирішили поїхати в село до Митькової бабусі. Причин на це було достатньо не нудитися у місті, де лише курява, розжарені вулиці, бо це «сприяє передчасному старінню наших організмів».
Далі весь твір…