Леся Українка належить до тих літературних постатей, що не зразу знаходять читача і не зразу стають популярними. «Бути голосом, волаючим у пустині без відгуку, все-таки нікому не весело, хоч би він мав і так мало претензій на популярність, як я»,- писала авторка «Лісової пісні» своїй матері. Чому ж так стримано приймала публіка і критика її твори?
Далі весь твір…

На хвилі історичних припливів і відпливів Тарас Шевченко то приходить до нас, як велике сонце; то віддаляється, як далека зірка, від якої залишається сама назва. Удаюсь до цього космічного порівняння не задля звеличення. У нашому мікросвіті справді живе макросвіт. На нас діють його закони, навколо нас витають, нас будять і опромінюють вічні супутники - носії Духу. Істину вчення Григорія Сковороди про єдність трьох світів - мікросвіту, макросвіту і світу Біблії - ми гостро відчули в XX столітті, коли  .від утрати цього третього світу почали розпадатися і глухнути перші два.  Ми стали ворогувати з природою і з собою.
Далі весь твір…

По-давньому височать на землі великі пам’ятники духу - собори, обрамлені витягнутими вгору спорудами нового віку техніки. По-давньому неспокійна людина хапається клаптика теплої землі й високого неба, . щоб Відчути точку опори, щоб на мить знайти саму себе і спробувати щось у собі осягнути. Але землю вкривають бетон і асфальт, небо затягується димами, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує, Вимотує і не залишає тієї «чистої години» для душі, коли можна мудро подумати про себе, про головне.
Далі весь твір…

Наша історія - це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. Коли ворог вибивав із наших рук шаблю, тоді на зміну їй приходило слово. Іноді таке могутнє і гаряче, що було дужче за легіони військ. Із Божого веління це слово приходило в час найбільшої скрути. Тоді, коли здавалося, що втрачено все. Така чорна смута огорнула Вкраїну, після ліквідації гетьманщини і знищення Січі. Націю спіткав цілковитий моральний занепад. І тут, на цьому німому згарищі, раптом з’являється живе українське слово. З’являється Котляревський, який отим словом переносить козацьку славу в убогу сирітську хату. Пробудження і народження новітньої думи. Квітка, Гулак, Гребінка, Костомаров, Куліш… Починається новий життєпис народу. Куліш виношує ідею про всеохоплюючу книгу буття українства, книгу, яка б увібрала в себе нашу історію, пісню, еволюцію духу. Але згодом відмовляється від цього задуму і  каже, що  такої книги вже не треба.
Далі весь твір…

Коли на мову людську дивитись як на вираз вражень, думок, міркування людей, то вона й повинна бути не однаковою, як не однакові краї, де живуть люди, не однакові сторони, де вони розселилися. Як не в нашій йолі зробити так, щоб усю землю сповивав той страшенний холод, що огортає їх поміж полярними кружалами, або гріла її та нестямна спека, що стоїть у краях між тропіками, то. так само не сила наша усі мови звести докупи, виробити одну мову задля всіх людей, бо на різних краях землі різні враження, а через це і різні думки, різні почування в людей.
Далі весь твір…