Твір-роздум про вчинки людей Гарні друзі

Розміщено Початкові класи. 1-3 клас від Tvir від Четверг 14 января в 9:50

Ілько і Олесик — гарні друзі. Всі в класі навіть трохи заздрять їм. Ніколи вони не розлучаються: і ypoки роблять разом, і додому із школи йдуть разом, і відпочивають теж разом. Та одного разу, коли Ілько не зміг розв’язати приклади під час самостійної роботи,-Олесик не дав йому списати завдання. Хлопці посварились на перерві. Усі в класі були здивовані: невже ця дружба скінчилась?! Та Олесикові боляче було за свого друга, вій хотів, Ілько сам зрозумів,  як ці приклади розв’язуються. Увечері він зайшов до друга, який від своєї образи на і бачити Олесика не хотів. Хлопці довго розмовляли, п годину сиділи над підручником, тренувалися у розв’язув задач. Наступного дня під час самостійної роботи з матемаї Ілько не питав Олесика,  як розв’язувати задачі,  а сам потім виконав усе завдання. Увесь клас полегшено зітхнув: друзі помирилися. Ілька і Олесик нам усім показали, що справжній друг — не той, хто підказує чи дає списати, а той, хто піклується про тебе, пря не допомогти.


Твір-роздум про вчинки людей (замітка в газету)

Розміщено Початкові класи. 1-3 клас від Tvir від Четверг 14 января в 9:49

Продовжувачі славних традицій. У нашій школі є гурток народних промислів. Хлопчики, які навчаються там, прагнуть опанувати кращі традиції мистецтва нашого народу. Ще здавна українські вироби з дерева цінувалися у всьому світі. Особливим попитом завжди користувались скрині та скриньки, посуд, декоративні тарілки та інше. Народні майстри вміли у своїх витворах відобразити чарівну неповторність української культури. Отже, і хлопці вивчають спеціальну літературу, розглядають зображення чудових зразків різьблення по дереву. А потім вони намагаються створити щось своє, неповторне, і цим зробити хоч маленький внесок у скарбничку рідної культури. Чимало робіт юні майстри подарували малюкам із сусіднього дитячого садочка. Маленькі дітки отримують подаруночки і теж мріють швидше підрости і піти до гуртка. Корисну справу роблять юні майстри.
Далі весь твір…


Земля і хліб. Твір в публіцистичному стилі

Розміщено Початкові класи. 1-3 клас від Tvir від Понедельник 14 декабря в 12:34

Хто ж пожаліє природу, як не земля? Хто ж пожаліє землю, як не людина? Н. Гавриленко: Земля… Саме тепер вона, оброблювана багато століть плугами й машинами, зорана і розрита, переміряна безкінечними дорогами й залізничними коліями, потребує нашої турботи. Тепер, змучена й спрацьована, волає вона до нас про допомогу. Хто захистить її, якщо не людина? Чому людина повинна зробити це? Та тому, що ця земля стала для людини колискою, це вона годувала її хлібом, напувала молоком. Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, у мить щедрого осяяння, яке потрачено нею і на саму людину. І в чи не найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу жїіту-годувальнику, а й визнали його правічні заслуги в долі людства. В зернину, у цей маленький тугий злиточок матерії, стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною.
Далі весь твір…


Твір оповідання: Осінній замріяний день

Розміщено Початкові класи. 1-3 клас від Tvir від Понедельник 14 декабря в 12:24

Тане осінній замріяний день, синюватий вечір м’яким покривалом спускається на землю, стираючи барви, лякаючи дзвінкою прохолодою, нагадуючи про те, що скоро вже все навкруги відцвіте, відбуяє, зблякне, пожовкне. Тане день. А за вікном гордо стоять величні дерева — каштани. Лапате листя ще тільки трошки пожовкло на кінчиках, втратило свою свіжість, але від цього зовсім не втратило своєї краси. Зеленаве, жовтувате, навіть трошки коричневе, це листя надає деревам справжньої казковості. Особливо тепер, увечері, коли, все навкруги здається незвичайним. А під деревами всипано густо маленькими полірованими м’ячиками. То каштанчики — осінні діточки величних дерев, діти, що мають дати життя новим паросткам. Значить, осінь — це не тільки вмирання? Так, це нова надія, початок нового життя, сподівання на весняне відродження.
Далі весь твір…


Твір-мініатюра: Нічого немає на світі страшнішого за байдужість

Розміщено Початкові класи. 1-3 клас від Tvir від Воскресенье 13 декабря в 12:20

Нічого немає на світі страшнішого за байдужість. Чого варта твоя громадська і суспільна позиція, якщо ти заявляєш: «Мені все одно?». Отже, тобі байдуже, що переживає близька тобі людина, твій товариш, байдуже, якою мовою говорити, в якій державі жити, нецікаво, ким ти станеш у майбутньому. До чого ж це може призвести? До того, що ти покинеш свою стареньку матір напризволяще, не будеш піклуватися про своїх дітей? Так, можливо. Але подумай, до чого все це може призвести? Адже байдужа до всіх людина не викликає дружніх почуттів, не цікавить нікого, не привертає до себе уваги. Чи готовий ти бути самотнім, викинутим за борт життя? Мені здається, що для кожної людини важливо, щоб її любили. Однак не кожен розуміє, що для того, щоб отримати, треба віддати. Віддати любов, увагу, співчуття, щоб натомість теж отримати любов та увагу. Не бійтеся дарувати людям свої щирі почуття, адже «як гукнеться, так і відгукнеться».
Далі весь твір…



Сторінка 16 з 22« «8910111213141516171819202122»


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2021 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru