І. Куїнджі (1842-1910) народився в Україні в м. Маріуполі в незаможній грецькій родині. Він рано осиротів і в одинадцять років пішов заробляти собі на хліб. Працював у хлібо-торговця, у підрядника, пізніше став ретушером. Прізвище Куїнджі означає «золотих справ майстер». Певний час Ку-інджі набував досвіду в майстерні Айвазовського. На початку 70-х років він жив у Петербурзі й навчався в Академії Мистецтв.
Далі весь твір…

План
1. Хатина в лісі та її мешканці.
2. Наміри вовка та вовчиці.
3. Доброта та дружба перемагають.
Словник: давно-давно, коник, цапок, Рябко, дружно, страшний вовк, заховав, побудували, знайшов, розправилися, непереможні.

Хатка в березовому лісі Казка
Колись давно-давно жили біля лісу дідусь та бабуся. У них були коник, півень, цапок, баран, кізочка та песик Рябко.
Жили всі дружно, разом працювали, були веселі та щасливі. Та ось із лісу прийшов страшний вовк і вовчиця. Вони вимагали в дідуся курей. Тоді дідусь заховав своїх друзів далеко в лісі.
Далі весь твір…

У тебе, мабуть, також розпочалися зимові канікули? Як ти їх проводиш? Під час зимових канікул я цікаво відпочиваю. Особливо мені запам’ятався один день. Ми з татом пішли до лісу. Взяли моркву, шматочки хліба, сіна. На узліссі побачили зайця, він тікав від лисиці. Тато крикнув, і лисиця зникла в кущах. А заєць побіг просто на нас. Я хотіла дати йому морквину, але маленький боягуз швидко повернувся й побіг у ліс. Так ми з татом врятували зайчика. Харчі лісовим мешканцям розклали під кущами. А який день зимових канікул запам’ятався найбільше тобі? Напиши мені про це.
До побачення.
(число) (підпис)

Письмовий твір за серією малюнків «Зимові розваги», колективно складеним планом, опорними словами та зразком учителя.
Опорні слова: сніжинка, веселощі, вулиця, санки, снігова баба, кудлатий, перекидались, не помічали, скульптори. План
1. Якої пори довго чекали діти?
2. На лижі, ковзани, саночки!
3. Витвір скульпторів.
4. Дітям не страшний мороз!
Далі весь твір…

Пізня осінь Твір. Я уявила пізню осінь. Природа віддала людям усе, що мала, чим була багата. Дерева, мов воїни, готуються до бою. Вони поскидали із себе парадне вбрання. Так їм ліпше вистояти проти колючого морозу та вітру. Іде осінь, перевіряє, чи всі її діти готові протистояти зимі. Музика звучить дуже жалібно, пронизливо. Хто знає, чи всі вистоять, чи ніхто не загине. Але життя завжди перемагає, тому ми впевнені, що все в природі буде гаразд. І наприкінці «Осінньої пісні» Петра Ілліча Чайковського звучать мажорні акорди.