Твір - казка. Мені завжди подобалося читати казки: веселі й смутні, страшні й добрі, серйозні й забавні. Зараз вони живуть у книгах, а раніше народ передавав їх з вуст у вуста, розповідаючи про своє життя, про свої мрії я надіях. Казки обов’язково чомусь учать, викриваючи боягузтво й підлість, неправду й насильство, лицемірство й зрадництво. Тому вони роблять нас краще й добріше: “Казка - неправда, так у ній натяк: добрим молодцям урок”. Учора я прочитала російську народну казку “Журавель і Чапля” і подумала, як важливо бути добрим, не зарозумілим, не уразливим. Людей необхідно цінувати, розуміти їх. Тим, хто любить тільки себе, доводиться нелегко в житті. Ці люди найчастіше залишаються одні. Майже як у прочитаній казці.
Далі весь твір…