«У якомусь містечку, викладає зміст комедії Булгарин, городничий, земський суддя, поштмейстер, доглядач училищ, піклувальник богоугодних закладів представлені найбільшими шахраями й дурнями. Поміщики й відставні чиновники - нижче людської дурості. Дружина й дочка городничего кокетки, яких… не можна знайти в малому містечку… Купці й підрядники сущі розбійники; поліцейські чиновники жах! У це-те містечку всі крадуть, хабарничають, роблять найбільші дурості, зізнаються щиросердно друг перед іншому у своїй плутні й навіть злочинах (наприклад, поштмейстер говорить, що він завжди роздруковує чужі листи, з однієї цікавості) і живуть так поживають дружно й мирно, приводячи тільки в здивування глядача, що не розуміє, яким чудом цей містечко, у якому немає чесної душі, може триматися на земній кулі, коли ні хижі вовки, ні лисиці не можуть жити в суспільстві».

Далі весь твір…

Відкриємо академічний «Словник російської мови»: «Краса - властивість за значенням прикметника гарний», «гарний - приємний на вид, що відрізняється правильністю обрисів, гармонією фарб, тонів, ліній, що відрізняється повнотою й глибиною внутрішнього змісту, розрахований на ефект, на зовнішнє враження». Кожне із цих визначень може знайти своє підтвердження на сторінках роману Л. Н. Толстого «Війна й мир», тому що тут присутні й краса душі, і помітна зовнішня краса тіла, і прекрасна російська природа, і краса людських відносин, і велич ратної праці

Далі весь твір…

В 1869 році Лев Миколайович Толстой закінчив свою шестирічну роботу над історичним романом-епопеєю «Війна й мир». Хоча письменник уважав саме мирне життя теперішнім життям людини, у центрі уваги автора - оповідання про Вітчизняну війну. У романі майстерно використаються різні нововведення. Це перший історичний роман-епопея, у якому згадане більше п’ятисот героїв. Їх можна розділити на улюблених і нелюбимих автором (позитивних і негативних). Товстої вважав, що самою головною якістю людини є здатність до самовдосконалення й духовного пошуку. Позитивні герої постійно з і міняються, а негативні герої коштують на місці у своєму духовному розвитку

Далі весь твір…

Головною тезою Толстого, заснованим на християнській традиції й ідеалістичній філософії, була теза про непротивлення злу насильством. Ця теза була взята Толстим з Нагорної проповіді Христа. От чому Толстой сприймав війну саме як криваву бойню, противну людської сутності. У романі «Війна й мир» він писав: «Почалася війна, тобто відбулося противне людському розуму й всій людській природі подія».

Далі весь твір…

Основний філософський конфлікт виникає між двома головними героями роману - князем Андрієм і Пьером. Виразити цей конфлікт неможливо, використовуючи лише їхнє внутрішнє мовлення. Необхідно дійсне зіткнення думок, і в книгу вводиться діалог - розмова двох героїв. Із самого початку проводиться паралель: князь Андрій - Пьер. У них різні погляди на життя, різна доля, але вони дуже близькі один одному. Виникає асоціація, що ґрунтується на іменах апостолів-братів Петра й Андрія. Петро приніс християнство в Європу, а Андрій - на Русь. Зіткнення «західного» Петра й «східного» Андрія й показує автор

Далі весь твір…