Тарас Шевченко Ї визначний письменник Украiни. Вiн умiв правдиво, iсторично достовiрно вiдтворити життя й побут рiзних соцiальних верств украiнського суспiльства.
У п’єсi «Назар Стодоля» автор висмiює заможну козацьку старшину, засуджує соцiальну несправедливiсть, викриває фальш, лицемiрство, брехливiсть старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий вiн у реалiстично-викривальному планi. Основна мета його життя Ї багатство. Щоб досягти цього, вiн готовий на все, не цурається жодних заходiв. Брехню, коли вона вигiдна, Хома вважає звичайним явищем. Тому вiн говорить одне, а робить iнше. Хома сам говорить: «Женись не на чорних бровах, не на карих очах, а на хуторах i млинах, так i будеш чоловiком, а не дурнем». На кохання Хома дивиться як на щось незначне, несерйозне. Дочку сприймає як засiб збагачення. Мрiючи досягти полковницького пiрнача, порушує слово, дане перед смертю дружинi, вдається до погроз, до сили, тiльки б видати Галю за старого полковника. Тарас Шевченко майстерно змалював образ Хоми Кичатого, висмiявши його основну мету, прагнення до багатства, до грошей. I це прагнення в нього таке сильне, що Хома, будучи батьком Галi, перетворюється на ii жорстокого ворога, ката.
Далі весь твір…

Тараса Григоровича Шевченка завжди цiкавила iсторiя. Поет пишався славним минулим свого народу, вiрив, що його волелюбний i незалежний характер не зломлений крiпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря Ї це твори на iсторичну тематику: «Iван Пiдкова», «Тарасова нiч», «Гамалiя», «Гайдамаки», «Чигрине, Чигрине» та iншi. У поемi «Iван Пiдкова» поет вiдтворив боротьбу нашого народу проти султанськоi Туреччини, яка намагалася загарбати украiнськi землi. Т. Шевченко славив мужнiсть запорожцiв, iх смiливiсть, винахiдливiсть.
Далі весь твір…

Для Т. Шевченка нещаслива доля жiнки-крiпачки була не лише суспiльною, а й особистою трагедiєю. Його матiр ще «молодую у могилу нужда та праця положила», рiднi сестри поневiрялися на панщинi. «Нещасний в особистому життi, Шевченко найвищу i найчистiшу красу свiту бачив у жiнцi, в матерi», Ї стверджував Максим Рильський. Знедолена жiнка-рабиня стала постiйним супутником Шевченковоi поетичноi музи. Оповиту нiжною любов’ю i ласкою, вiн пронiс ii, страдницю, крiзь усе своє творче життя, вiддав iй величезну наснагу свого лiричного хисту, показав у рiзних поетичних проекцiях, пiднiс до високих художнiх узагальнень.
Далі весь твір…

Великий украiнський письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з свiтовою славою поета-правдолюбця Ї це Тарас Шевченко. Його думки зрозумiлi усiм пригнобленим, усiм тим, хто хоче вiльного, радiсного i щасливого життя. Чому ж поезiя Шевченка має не тiльки нацiональне, але i свiтове значення? Творчiсть поета-демократа у великiй мiрi вирiшила подальший розвиток украiнськоi лiтератури, бо не було жодного вiдомого письменника другоi половини XIX Ї початку XX ст., який би не вiдчув впливу Т. Шевченка. Максим Рильський зазначав, що «як пушкiнський реалiзм освiчував шлях росiйськiй лiтературi, так реалiзм Шевченка освiчував шлях украiнськiй лiтературi».
Далі весь твір…

Лiто 1840 року було вирiшальним у життi Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезiй Ї «Кобзар». Критичнi вiдгуки були рiзними, iх було багато, та всi вони зiйшлись на визнаннi великого поетичного хисту Шевченка. I справдi, навiть першi його романтичнi поеми «Тополя», «Причинна», «Тарасова нiч» Ї це чудовi, художньо довершенi твори. Причинна i Тополя. Двi трагiчнi дiвочi долi. Дiвчину-сироту розлучили чужi люди з коханим, i вона стала причинною. У страшну буряну нiч блукає вона бiля гаю, виглядаючи козаченька молодого. Буря душевна, що позбавляє дiвчину розуму, зiставляється з бурею над нiчним Днiпром. Особливiстю раннiх романтичних творiв Шевченка є те, що образи Їхнi сягають своiм корiнням у глибини народноi творчостi. Навiть фантастичнi образи русалок вiдтворенi так, як уявляв iх народ: це покритки та дiти покриток, якi були на землi скривдженi людьми. А тема вiрного, єдиного на все життя великого кохання Ї основна в украiнському фольклорi.
Далі весь твір…