Тарас Григорович Шевченко - великий син українського народу, гордість і слава його. Один із найталановитіших і найвидатніших письменників світу. Відомий він і як художник, а передусім - як полум’яний борець за щастя знедоленого українського народу. Тарас Шевченко - геніальний син українського народу. Крізь усе своє житні він проніс боротьбу проти пригноблення людей, проти знущання, намагався захистити знедолених людей. Важким і тернистим був шлях народного співця. Народившись у кріпацькій родині, він змалку, ще в батьківській хаті «бачив пекло», «роботу тяжкую», «неволю». Дуже рано залишився без батьків. «Мати добрую мою, ще молодую у могилу нужда та праця положила». Невдовзі помирає й батько. І почалися поневіряння: робота у дяка, жахливе, принизливе становище лакея-козачка у пана і  велике бажання навчатися малювання (талант до малювання виявився у Шевченка дуже рано). І тільки волею випадку йому вдалося познайомитися з передовими діячами російської та української культури, завдяки наполегливим старанням яких Шевченко був викуплений з кріпацтва.

Далі весь твір…

Кожен твір Тараса Шевченка - окремий світ. Це окремий настрій, окрема символіка, навіть окрема філософія. Але водночас це частина великої життєвої прав-норамного зображення тогочасного життя українців, хай яким сумним воно нездавалося, цілісна життєва філософія. Це філософія людини сильної духом, людини, бачить несправедливість і не може миритися з нею. «Минають дні, минають ночі…» - один з найвідоміших творів Шевченка. Але, б разів його не було прочитано, скільки б разів його не було вміщено у підручниках і хрестоматіях, зрештою, скільки б сторіч не минуло від часів його написання, ці рядки не втрачають а ні своєї актуальності, ані своєї гостроти. Вже перший рядок, ніби то «звичайний», зачаровує: у самій формі тексту місться його зміст. Минають дні, минають ночі, минають дні, минають ночі… І так нескінченності. Бо саме життя нескінченне, бо нескінченно плине час. Життя нескінченне, але водночас існує тільки у одній-єдиній миті теперішнього часу «тут-і-зараз». І якщо цю мить втрачено, змарновано, якщо не з відповідальністю використано, то втрачено все. Бо дні, які минають, ніколи повернуться.
Далі весь твір…

Про Шевченка писати важко. З багатьох причин. Шевченко ще за життя був приречений бути поетом. Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Її творчість - не просто поетичні творчість, а філософія, і мудрість, і заклик. Мені приємно усвідомлювати, що в мене є власний Шевченко, такий, яким я його бачу. Тарас Григорович - для мене не «Кобзар», все набагато складніше. Але й тим складніше писати про Шевченка: чи правильно я розумію, чи правильно сприймаю й інтерпретую його ряди. Чи маю право писати про свого Шевченка? Але не писати ж банальні фрази!  Говорити про генія штампами - це вже занадто. Але й говорити про генія власно суб’єктивно, надто приватно і не підтверджено…Тому писати про Шевченка - складно.
Далі весь твір…

Жанрова й стилістична різноманітність творчості Т. Шевченка. Творчість Шевченка надзвичайно різноманітна. Поет починав працювати у межах літературного романтизму, створивши прекрасні романтичні балади («Причинна», «Тополя» та інші). Пізніше Шевченко працює у напрямі реалізму. Проте серед його творів зустрічаються і гостра сатира, й інтимна лірика, і поеми, філософські поезії й вірші, побудовані на фольклорній основі. Різноманітність творчості Шевченка зумовлюється багатогранністю його поетичного таланту, різноманітністю тематики, яка хвилювала митця, і різними цілями, що їх ставив собі поет, пишучи свої твори. Вірш «Ой три шляхи широкії» має виразні фольклорні мотиви, поезія дуже схожа на народну пісню за багатьма ознаками, хоча й зберігає виразний авторський стиль Т. Шевченка.
Далі весь твір…

Україна булла центральним образом творчості Тараса Шевченка. Багат  творів присвячено Україні. Поет осмислював історичні події, розмірковував над теперішнім України та майбутнім. Він прагнув бачити свою Батьківщину незалежною. Прагнув здобуття справедливого устрою і всередині держави. Мені сподобалось те, наскільки повно поет осмислює образ України: для нього Україна не тільки держава, яка має певні зовнішні політичні зв’язки та внутрішній устрій, але доля кожного селянина, страждання кожного кріпака - така сама  Україна, не менш важлива, ніж політичний статус. Доля поета, який конфліктує з урядом, навіть більше - непорозуміння в одній єдиній родині - це також  створює «Україну». Тарас Шевченко мріяв не тільки про незалежність, а про гармонійний, справедливий світ всередині нашої держави. Свої роздуми  висловив у своїх поезіях.
Далі весь твір…