Твір за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вирізняється між усіх творів письменника оригінальністю розробки традиційної теми сільського села. Оповідач у романі - це складне поєднання оповідача, автора твору. На тлі могутнього соціального звучання гуманістичних закликів і революцій розгортається велика трагедія всієї української, колись вільної, нації. Перед читачем постає панорамна картина життя на селі кількох  різних соціальних груп: чотирьох поколінь родин селян Ґудзів, Вареників  Польських. Таким чином ми можемо простежити процес переродження  козацького народу на безпорадних рабів («волів»). Процес національного зубожіння, моральної деградації правдиво,  високохудожню показано у романі. Панас Мирний показав деградацію і народу і в особі пана, який стає бездушним гнобителем і неробою,  що стає розбійником.
Далі весь твір…

Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літерарі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів  Панаса Мирного в «українську художню прозу ринула повінь народного зізнання я з усім розмаїттям людських характерів». Так, Панас Мирний своє житгя порівнював з життям народу, зосередив увагу на основній проблемі часу - пошукові,суперечливому суспільстві. Го головний герой роману? Безумовно, народ! На тлі народного життя чітко вимальовуються постаті Мотрі, Чіпки, Максима, Галі, Грицька.та інших героїв. І кожен із них має свій ідеал у житті. Всі вони пішли різними шляхами, навіть протилежними. Одні пішли чесною, хоч небагатою працею хлібороба,- достатком завдяки кривавому злочину, зробили вибір між спокійним родинним життям. Життям і злодійкуватими товаришами-п’яницями на користь останніх.
Далі весь твір…

У людину від народження закладено все - і добро, і зло. Якщо життя не закладені духовні цінності - переможе зло. Коли душа занедбана - настає трагедія. Хто допоміг Чіпці уникнути цієї страшної трагедії? З довірливими очима входить він у людський світ і одразу наштовхується глузливо-образливе: «байстрюк». Народна мораль, своєрідний природний і чистоти суспільства фільтр. Перенесла гріх Івана Вареника на Мотрю й Чіпку і готова і тільки принизити малюка, а й затаврувати. Поступово звужується коло тих, і любить Чіпку, жаліє його:  баба Оришка, дід Улас, Грицько і все ж таки мити .
Далі весь твір…

Все своє життя Панас Мирний мріяв показати безталанну долю співвітчизників, їх високу душу, тепле серце, щиру вдачу. Темними ночами він «скликав свої яскраві думки до гурту» і починав писати сумні оповідання з селянського життя. У сучасній письменникові пресі було звичаєм під Новий рік вміщувати новорічні оповідання із щасливою кінцівкою - на зразок того, що в убогу родину приходить добрий Дід Мороз, милує заплаканих діток, щедро обділяє подарунками. Новорічне оповідання Панаса Мирного «Морозенко» починається сумною драмою і закінчується трагедією, що хапає за душу. У безпросвітних тяжких злиднях жила Катря із сином Пилилком. Борошно вже закінчилось, позичити нема де, а продати - Тільки і того, що кожушина вовняна. Але ж якщо її не буде, то в чому ж на роботу бігати Катрі? Сумно бідній жінці, але нема чим нагодувати,сина навіть напередодні свята. Поки мати сумує, Пилипко вже надумав, як можна допомогти: він піде до хрещеного батька і звідти принесе і гроші, і хлібину, і ковбаси. «От і буде нам що їсти!» - думає хлопчик.
Далі весь твір…

Зачитувались ви коли-небудь літературою про розбійників? Так, так, про тих, що грабують на великих шляхах вночі, а може, й серед білого дня; про тих, що вбивають, вирізають цілі сім’ї. Я не закликаю вас на шлях розбійництва, тому не шукайте, де можна дістати зброю. Просто ми з вами зараз будемо говорити про один пригодницький роман, правда, не зовсім пригодницький, але пригоди там, запевняю вас, є. Є там страшна несправедливість, від якої головний герой і пішов хибним шляхом, є і чарівне кохання, яке змогло зробити розбійника чесною людиною, і знову несправедливість, яка приводить до того, що герой вирізає сім’ю. Так, я розумію, що тут немає ні піратських кораблів, ні взятих у полон невільниць, ні «мордобою» з ефектними трюками - до цього в часи Панаса Мирного ще не додумались, особливо розповідаючи про життя селян. Звичайно ж, книжок про піратів і в ті часи було достатньо, але ж пірати були в морі, а не в українському селі.
Далі весь твір…