Змалювання природи у творі «Земля» (О. Кобилянська)

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:52

Далі О. Кобилянська, часто вдаючись до змалювання природи, показує її в різні пори року в зв’язках з людиною, її настроями. Ось зимовий пейзаж: «Було зимою і саме в м’ясниці. Поля й толока лежали покриті грубою верствою снігу, і день у день обсіювало сонце своїм золо-тисто’червоним світлом поверхню, викликувало луду, кришталеве мерехтіння на ній і змушувало око шукати за темною точкою, на якій воно спочило би…» (II, 17). Безперечно, це один із кращих пейзажних етюдів «Земля зимою». У ньому уміло схоплено ціле колористичне враження, але відповідно до людського сприймання наголошується на одній провідній барві.
Далі весь твір…


Містика у творі «Земля» (О. Кобилянська)

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:44

Але в «Землі» зустрічаємося і з описом чисто містичних явищ. Якщо Домніка вірила пророцтвам ворожки, то тут письменниця відбила життєву правду, бо в темному народному середовищі забобони трималися міцно. Це бачила О. Кобилянська і в одному з листів казала, що «поважну і глибоку роль грає містицизм, сни, ворожки і т. д. в нашого мужика» ‘. Але й сама вона іноді впадає в містицизм, коли показує, що долю людини можуть провістити ворожки. Так, на початку повісті, коли ще в сім’ї Івоніки не назріли конфлікти, а тільки було відомо, що Михайло конче повинен ставати до бранки, Марія пішла до циганки в сусіднє село довідатися, чи візьмуть восени сина до війська.
Далі весь твір…


Образ Григорія Чункача у творі «Земля» (О. Кобилянська)

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:44

Цілком іншим вимальовується Григорій Чункач. Через пиятику Григорій деморалізувався, крав і навіть мав на своєму сумлінні смерть одного чоловіка. Усе село зненавиділо його.

Розкриваючи історію життя Григорія, що становить контрастну паралель до життя Івоніки, письменниця прагне вмотивувати, чому був такий Григорій, показати руйнівний вплив батьків на дітей. Своє коріння потворна мораль, легковажність і злодійкуватість Григорія бере від циган, потомком яких він був. Цим же пояснюється і його деспотична поведінка в сім’ї.
Далі весь твір…


Образ Заробітчанина Петра у творі «Земля» (О. Кобилянська)

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:43

Серед персонажів, що в силу різних причин (а деякі з власного бажання) відірвалися від землі і стали сільськими напівпролетарями, бачимо Петра, Анну, Домніку (коли служила в місті), Онуфрія Лопату, Григорія Чункача та інших. Заробітчанина Петра письменниця наділяє позитивними рисами: він розумний, кмітливий, розважний, інтелігентний, у нього добре і ніжне серце. Замолоду Петро не спромігся звити своє сімейне гніздо, згодом уже про нього не дуже думав, бо «своєї хати не мав, а в винаймле-ній не хотів сидіти. Гонор не позволяв» (II, 10). Тому він відступив свій клаптик поля сестрі Докії з умовою, що проживе біля неї. У «роботі був мов вогонь, коли хотів», та все те, що заробляв, легко пускав на горілку, жив безжурно. Хоч довге наймитування не спотворило благородної душі Петра, однак наклало свій відбиток на його вчинки. Людина чуйного серця, він не один раз захищає Анну від знущань матері. А коли після трагічної загибелі Михайла Петро одружився з Анною, він немов відродився, помолодів.
Далі весь твір…


Докія у творі «Земля» (О. Кобилянська)

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:43

Докія зростила й виховала гарну доньку, якій пора виходити заміж. І раніше мати ніколи не мала спокою, бо боялася за свої грунти, які «пияк і марнотратник» Василь міг «пустити в пляшку». Од вічної туги її «гарне колись обличчя постарілося передчасно», «між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувались ніколи», а біля «уст зарисувалася глибока лінія болю» (II, 9). Журба, що гнула До-кію додолу, поступово обривала струни її душі. Коли зросла Парасинка, турботи матері збільшуються тривогою і за поля, і за майбутню долю дочки, стають «страховищем, що сіпало ненастанно тими струнами, гонило сон у чорних ночах, а в днину проганяло мову й усміх з ЇЇ живих уст» (II, 10).
Далі весь твір…



Сторінка 5 з 1«1


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru