Символіка в О. Кобилянської поетична, образна

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:57

У повісті зустрічається багато локалізованих епітетів, порівнянь. Вони допомагають відобразити гірський колорит, передати специфіку образного мислення верховинців. Тетяна «струнка, мов смерічка» (II, 498), «мов та сполохана серна метнулася» (II, 432) від Гриця, який прагне «свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там, в долах» (II, 411). Лукач Раду «злий, як вовк», «хитрий, як лис». Коли він дізнається про зраду дружини, обурення його не знає меж, а «в душі щось гірке горіло, мов руда висохла смеречина» (II, 383). Останній поетичний образ стає ще більш зрозумілим, коли нагадати, що, за легендою, смерека — священне дерево циган.
Далі весь твір…


Тетяна належить до тих натур, що вже як люблять, то люблять навіки

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:56

Тетяна — сільська дівчина. її розуміння щастя — вийти заміж за коханого, а ще й багатого, бо «на жодного, а на бідного вже й стільки не дивиться» (II, 450). Але Тетяна покохала, і «куди б не ходила, за що б не бралася, а в її душі грає одна і та сама пісня: «Гриць її полюбив, а вона Гриця…» (II, 449). оагатство тратить у н очах вартість. Це ріднить Тетяну з Михайлом із «Землі». Зараз для неї життя без Гриця немислиме, їй байдуже — багатий він чи бідний. Тому Тетяна каже: «Я перємовлю маму; хоч вона і строга, але вона мене любить. Чуєш, Грицю, любить — волю нашу зробить. Вона нас не розлучить…» (II, 465). У Тетяни перемагає почуття над практицизмом — у цьому вона піднялася вище Гриця.
Далі весь твір…


У неділю рано зілля копала

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:55

За повістю, у циганському таборі панують жорстокі родові звичаї, тут усі цигани беззастережно підкоряються наказові отамана. У цьому О. Кобилянська теж ішла за циганським фольклором, бо на час написання повісті в таборах уже не було такої покори отаманові табору. Навіть у циганському фольклорі, коли говориться про суворі порядки й необмежену владу вайди, зазначається, що це було «колись», «давно», «про це я від батька чув» та ін. А в легенді «Циганка-герцогиня», крім такого фольклорного зачину, подається навіть більш-менш точна вказівка на час: «Сталося це ще тоді, коли валаські цигани мандрували на возах по всій країні (підкреслення моє.). Історію цю я чув від батька» 2. І далі: «…У ті часи вайда вважався великою людиною. В його руках було життя і смерть ромів (волоських циганів.) » .
Далі весь твір…


Проблема громадянського обов’язку людини перед народом і в новелі «Хрест»

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:54

Інакше людина, навіть найбагатша душею, приречена на безбарвне існування.

Проблема громадянського обов’язку людини перед народом розкривається і в новелі «Хрест» (1905). Своїм змістом цей твір О. Кобилянської дещо подібний до оповідання Гі де Мопассана «У своїй сім’ї» та до сатиричної п єси М. Метерлінка «Чудо святого Антонія». Але українська письменниця будує твір по-своєму, а його ідейна настанова цілком оригінальна.
Далі весь твір…


Найскладнішою постаттю у повісті «Ніоба» є Зоня

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:54

 Своєю мрійливою вдачею, складом розуму і тонким відчуттям краси вона нагадує багатьох героїнь О. Кобилянської з її попередніх творів і, мабуть, найближче стоїть до Наталки («Царівна»). Після батьківського дому Зоня в пору своєї юності переходить жити до дядька, теж священика, але без релігійного фанатизму. Зонин дядько не мав значних громадських ідеалів (хоч і полюбляв, подібно до Олекси, ліберально-патріотичні розмови про народ); жив він, як і багато священиків, «для себе». Будучи людиною освіченою, дядько добре розумів потребу культурного виховання молоді і відповідним чином прагнув виховати свою племінницю: «Учися й читай і це, й те, а при тім і господарства не занедбуй,- упоминав іноді вуйко, коли ми,- каже Зоня,- в бесіді сходили припадком на тему виховання жінок, їх становище в суспільстві, родині та щодо селянського люду. Щоб, мовляв, як станеш колись жінкою священика, і, як господь дасть, матір’ю, знала ти свої діти інакше виховувати, як наші чесні бабки й прабабки, та мала інші поняття про відносини між народом і інтелігенцією, ніж їх має велика частина інтелігенції, що або вже надт’о «рег о!і$-Іапзе» (на відстані.) держиться від люду, або як не те, то вже до такої степені інтимна, що хіба за шию обнімайся та цілуйся. Перше — не приносить йому користі, а друге- розуму й хліба не дає» (II, 323).
Далі весь твір…



Сторінка 3 з 0«


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru