Тема денаціоналізації української інтелігенції

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 10:02

Тема денаціоналізації української інтелігенції входить до повісті з образом Йоганнеса Шварца. Його образ виписаний рельєфно, розкритий різнобічно. При першому знайомстві з «чужим йоганнесом» людям здавалося, що це дуже витончена, культурна й цікава людина. І коректною поведінкою, і розмовами на різні теми, і гарною зовнішністю він міг заімпонувати будь-кому. Аглаї йоганнес багато чим нагадує Чорная. «Між обома ніби схожість», що проявлялася в рухах, «якомусь спільному ритмі». «А відтак ще в очах, що… спідлоба дивилися. Великі, з темними бровами очі чужинця, того ж самого виразу чорні очі професора, повні блискучості, а в деяких хвилях прегарного якогось, вона б сказала, геніального божевілля!» (III, 353-354).
Далі весь твір…


Особливе значення у розкритті образу Аглаї

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 10:01

Особливе значення у розкритті образу Аглаї мають її стосунки з професором Чорнаєм, увагу якого «екзотична постать» дівчини привернула з першого знайомства. Спочатку Чорнай постав перед Аглаєю у трьох «вимірах»: як професор, як «великий пан» і як українець. «Професора вона обов’язана слухати, «великого пана» — ні, бо такі бавляться з дівчатами, пускають їх в труби, як чула не раз… а українця вона ігнорує» (III, 301). Згодом Аглая змінює свою думку про Чорная. Пам’ять про Андрія вступає в суперечність з небажаним, але зростаючим почуттям до Чорная. Та з’єднати з ним свою долю вона не бажає, бо усвідомлює, що, ставши дружиною цього професора, вона була б для нього тільки «додатком» і ніколи не змогла б досягнути жаданої мети — стати піаністкою. Своїх ідеалів Аглая не може проміняти на спокійне життя господині заможного дому. Тож дівчина мовчазно бореться із своїм почуттям, аналізує своє ставлення до Чорная. Якось «подвійно їй від того чоловіка на душі» (III, 333). Вона відчуває у ньому щось погане, «рівно ж боїться… що від нього посередньо або й ні прийде їй щось, чого вона не в силі пояснити» (III, 324), «щось жене її від нього» (III, 334). Водночас Чорнай їй подобається, «щось здержує її, як минає його». «Я стою під владою цього мужчини, він мене займає… але чи я його люблю, я не знаю,- каже Аглая.- Не хочу його знати… А чи він мене любить, також не хочу знати. Мені того не треба» (III, 334). Волелюбна дівчина відмовляє Чорнаю, коли той запропонував їй свою руку, бо вона не мислить свого життя поза музикою, «не може «неактивно жити», вона «хотіла бути сама, свобідна, бодай ще надовго, довго… а може, й назавше».
Далі весь твір…


Основа сюжету повісті «За ситуаціями»

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 10:01

В основі сюжету повісті «За ситуаціями» лежить конфлікт талановитого митця з буржуазним суспільством, яке прирікає талант на загибель. В повісті в основному діють три персонажі. Вони утворюють своєрідний трикутник, в основу якого покладена не тільки любовна інтрига. Три персонажі виступають носіями поглядів, моралі трьох різних суспільних верств. Дія в повісті розвивається по одній головній лінії, зміст якої складає розвиток взаємин Аглаї-Феліцітас Федоренко з Чорнаєм і котра тісно переплітається з історією конфлікту між Чорнаєм і йоганнесом Швар-цом. Поруч з основною в повісті є й слабо виражена другорядна сюжетна лінія Аглая — Андрій, важлива для розкриття становлення характеру героїні.
Далі весь твір…


Образи у повісті «Через кладку» (О. Кобилянська)

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 10:00

У повісті «Через кладку» О. Кобилянська вступила в суперечність зі своїми попередніми поглядами на буржуазне суспільство. Це виявилося не тільки в змалюванні образу Мані (показу під кінець повісті її куцої мрії — стати дружиною заможного урядовця і вести спокійне життя на старосвітський лад), але й при змалюванні образу Богдана та інших.
Далі весь твір…


Оповідання «Старі батьки», «Місяць» та «Весняний акорд»

Розміщено Ольга Юліанівна Кобилянська від Tvir від Четверг 16 июня в 9:58

При написанні оповідання «Старі батьки» (1910) письменниця відштовхувалася від реального прототипу. Герой її, Костин, міцно тримається землі, любить її більше, ніж інші селяни, а тому й знає багато її «секретів». Така характеристика селянина не нова в творчості О. Кобйлянської: вона бере свій початок від повісті «Земля».
Далі весь твір…



Сторінка 2 з 1«1


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru