Шкільний твір на тему уславлення героїзму українського народу під час війни

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Суббота 19 сентября в 22:28

Трагічною несподіванкою став для України напад нацистської Німеччини у 1941 році. Не шукав наш народ війни. Радів тихому життю, новим горизонтам, що відкривалися перед ним, співав мирних пісень, прославляючи спокій і злагоду: Ой, у мене увесь рід багатий. А у мене увесь рід багатий. Сюди-туди — он куди, увесь рід багатий… Та не судилося мирне життя українцям. Прийшли буремні роки Великої Вітчизняної війни, роки крові, страждань, вселюдського лиха. Саме ці роки й відображають кращі твори Олександра Довженка: «Повість полум’яних літ», «До зброї!», «Душа народна нездоланна», «Я бачу перемогу». Та найбільш яскраво відтворюється героїзм нашого народу в кіноповісті «Україна в огні». Вперше за багато років зібралася родина Запорожців уся разом: і старі батьки, Лаврін та Тетяна, і їхні діти, п’ятеро синів і дочка Олеся, — щоб вшанувати материнську старість. Та недовго тривало сімейне свято. Спалахнула Україна в огні, що принесли з собою пруські завойовники, залунали зойки болю й крики ненависті, запанувала всюди смерть. Піднявся український народ проти загарбників, щоб боронити свою волю, своє право на майбутнє.
Далі весь твір…


Твір по літературі на тему «Зачарована Десна» як сповідь душі О. Довженка

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Суббота 19 сентября в 22:27

Серед ланів, серед широкого українського степу в’ється гадюкою заринута у вічність стежка, невідомо, звідки вона бере початок, де її кінець. Нещадно ллє дощ, краплини якого падають на обличчя двох людей, що прямують кудись. В одного дощ викликає неабияке задоволення: він радіє, наче дитина, підставляє долоні назустріч заливному дощеві, який змиє усякий бруд з душі та тіла. Інший щось бурмотить під ніс, незграбно хлюпаючи по острівцях води. Так і більшість людей не бачить прекрасного ні в чому на життєвих перехрестях. А ось О. Довженко бачив, і не тільки бачив, а й нас учив любити наповнене сонцем пшеничне колосся, людські гарячі руки, що зростили його, рідну землю, що наповнює нашу душу безсмертними соками життя. Філософ від народження, він розуміє, що в природі усе доповнює одне одного, прагнучи якоїсь рівноваги, гармонії, краси. У «Зачарованій Десні» смерті бабусі протиставляється народження немовляти. Один умирає, щоб дати місце іншому під сонцем. І знову йде дощ, наче перегортає чергову сторінку історії.
Далі весь твір…


Твір-роздум за оповіданням О. Довженка «Воля до життя»

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Пятница 4 сентября в 18:40

Оповідання про війну О. П. Довженка — це великої сили твори, які в ті грізні роки допомагали людям вистояти і перемогти. Багато з них про реальних людей і невигадані події, бо письменник сам пройшов дорогами війни. Мене дуже вразило оповідання «Воля до життя». А слова: «Є воля — є людина! Нема волі — нема людини! Скільки волі, стільки й людини» примусили й мене замислитися над своєю волею і вчинками.
Далі весь твір…


Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні»

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Пятница 10 июля в 21:55

Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж — такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті «Україна в огні» Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна — це передусім українці. У повісті вони змальовані працьовитими, винахідливими, терплячими, співучими та мужніми. Але не всі. Ось Павло Хутірний став зрадником, бо не мав вічних істин, не знав рідної історії. Довженко створив величні й прекрасні жіночі образи. Усі вони уособлюють образ України. Це і берегиня роду Тетяна Запорожець, її дочка Олеся, Христя Хутірна, Мотря Левчиха та ін. Олеся — найближча серцю автора. Вона глибоко переживає окупацію. «Ой, Воже мій! Що ж воно буде з нами?» — вигукує вона. З «нами» — це з родом, рідним селом, усією Україною. Скільки горя перенесла ця дівчина! Постаріла, посивіла, але залишилася прекрасною душею. До останнього молилася вона за свого Василя. І діждалася його.
Далі весь твір…


Філософське осмислення краси людини і краси природи

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Пятница 10 июля в 21:54

Твір по автобіографічній повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна». Що викликає спогади? І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих. О. Довженко.

На схилі літ людина раз по раз озирається назад, згадує минуле і найчастіше — світле та безтурботне дитинство. В уяві Олександра Довженка також поставали різні картини дитинства. Ось він хлопчиком вперше поїхав з батьком до міста. Виїхали вночі, а вже невдовзі займався світанок у дорозі, зелені луки Приде-сення купалися в росах. Малий Сашко захоплено вбирав у себе неймовірну красу рідної природи батьківського краю. Напевне, бажання передати нащадкам тугу за мальовничими краєвидами дитинства, а також потреба розповісти про «чарівних українських велетнів» — простих людей праці — вилилося у зворушливу повість «Зачарована Десна». Щиро і з великою любов’ю автор розповідає про звичайних селян. Дуже колоритно подано постать діда. У спогадах Сашка він пахнув теплою землею і трохи млином. Дід був не лише хорошим робітником, а й умів читати Псалтир та писати по-церковному. Найбільше він цінував розумну бесіду і добре слово. Ніхто не вмів так гарно, як він, збирати в лісі гриби і ягоди, розмовляти з усім живим, що росло і рухалося навколо. Недарма дідуся називали «добрим духом луків і риби». Дуже любив дідусь сонце, бо воно дарувало життя, надихало на працю.
Далі весь твір…



Сторінка 9 з 5«12345


загрузка...

Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru