Світ природи й людини в кіноповісті «Зачарована Десна»

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Четверг 2 декабря в 10:35

«Зачарована Десна» — твір про історичну долю української нації, її культуру, неповторну, своєрідну народну творчість, сімейні традиції, про працю, про красу та велич рідної природи. Кіноповість невелика за обсягом, написана у формі спогадів письменника про дитинство та юність. Із перших сторінок порушується проблема гармонійного існування людини з оточуючим світом, любові до всього живого. Мати любила усе саджати, щоб «проізростало», їй подобалось поратися коло землі, віддавати їй свої сили. Батько був із великими сірими очима, хоч і неписьменний, неосвічении, проте з якоюсь високою внутрішньою красою. В очах його світився якийсь постійний вогник смутку, несвободи, але як дотепно вмів жартувати, які гострі слова міг підібрати. Розумів також і шанобливість, та при цьому зневажав начальство й царя. Він справжній трудівник. До того ж безмежно відданий батько. Яка туга, який жаль спалахнув у його грудях, коли померли його старші сини!
Далі весь твір…


Незабутні «чари дитинства» у творах «Зачарована Десна» та «Кульбабове вино»

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Пятница 19 ноября в 10:35

Типологічні збіги виявляємо й у тематиці творів Довженка й Бредбері. У «Зачарованій Десні» — літописі «відкриття селянським хлопчиком широкого світу», хроніці дитинства — звучатимуть теми світу дитячих мрій, зв’язку людини з природою, життя селянської родини, краси хліборобської праці, опоетизованих сільських буднів. Осмислюючи одну з «вічних тем» людського існування з усіма її складниками — тему Любові до ближнього, Добра, яке потрібно передавати «по колу», аби воно примножувалося, Самопізнання, аби розшукати в собі людину, водночас знайти відповідь на запитання, чому він став письменником, Бредбері розповідає про веселі й сумні пригоди головного героя книги Дугласа, передає його початкові враження від спілкування зі світом людей і природи.
Далі весь твір…


Алегорична сцена в кіноповісті Олександра Довженка

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Суббота 13 ноября в 10:43

Алегорична й разюча сцена на початку кіноповісті Олександра Довженка: однорукий селянин — вчорашній солдат — дійшов до краю. У тупому безсиллі, спустошений неврожаєм, злиднями, голодом і безвихіддю, він люто б’є здоровою рукою беззахисну, ні в чому не повинну конячину. А кінь раптом поверта голову й говорить знавіснілому господареві людським голосом: «Не туди б’єш, Іване!» Великої сили метафора! Це кульмінація першої частини сценарію. Солдат-інвалід розуміє нарешті, що «так далі тривати не може. Повинно щось статися».
Далі весь твір…


Найбільше багатство — добре ім’я (за творчістю Довженка)

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Среда 17 февраля в 9:06

«Дивно і жалісно часом думати, що нема у нас сили і якості духу пройнятим  щоденним розумінням щастя життя, мінливого в постійній драмі й радості, і що так багато краси проходить мимо наших очей», — писав О. Довженко у «Зачарованій Десні». Глибокий філософський зміст цих слів нагадує нам про те, над чим людина  замислюється у повсякденних турботах буднів — про щастя жити у світі. Життя плине, мов ріка. Банальне порівняння, але дуже точне. На схилі літ, вершуючи свій стомлений життєвий шлях, людина завжди згадує своє дитинство, як колись, спокійно дзюркоче ріка між камінням, тиха, мирна, лагідна, а загриміли грози, полилися дощі — вона розливається, піниться, бунтує. Такою бачив, річку свого дитинства Десну маленький хлопчик Сашко.  У своєму автобіографічному творі Довженко показав, як маленька людина підростає, пізнає навколишнії світ, набуває знань, усвідомлюючи загальнолюдський досвід. Майже кожна людина мріє знайти у житті своє власне «я», стати справжньою особистістю, реалізувати свої мрії, випробувати свої почуття.
Далі весь твір…


Краса людини та природи у кіноповісті «Зачарована Десна»

Розміщено Олександр Петрович Довженко від Tvir від Пятница 15 января в 12:11

Коли я в дитинстві проходила повз кіностудію імені О. Довженка, мене завжди вражав її великий фруктовий сад. Особливо навесні, коли яблуні та груші цвіли, й сад перетворювався на велике біло-молочне запашне море, нібито зима повернулась у місто й сніжною хугою пелюстків полонила його. Якось я спитала г батька: «Звідки взялось тут таке диво?» І почула відповідь, що цей сад посади Олександр Петрович Довженко. «Якщо людина за своє життя посадила дерево й виростила сина, то вона недаремно прожила життя», — казали колись мудрі люди. О. Довженко був небайдужою людиною, бо все своє життя писав, творив, малював, знімав фільми.
Далі весь твір…



Сторінка 5 з 0«


загрузка...

Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru