Кажуть, що саме у знаменитих “Вечорах…” Гоголь посвоєму закодував історію України з приховано сумним гумором, тонким ліризмом, іронічноромантичним спогляданням української людності у світі добра і зла - між святістю і демонізмом. Розкішні ландшафти, колоритні, вихоплені з живої дійсності характери (Гоголь - чи не найбільший у слов’янських літературах майстер характеротворення), поєднання реального з фантастикою, самобутність відтворення народних традицій, філософське осмислення фольклорних легенд і переказів у власній оригінальній інтерпретації - далеко не всі грані таланту молодого прозаїка, власне поета в прозі, що ставить його в розряд письменників першого плану у світовій літературі на зламі епох - романтизму та реалізму.

Далі весь твір…

Романтизм “Вечорів…” - це насамперед прояв глибокого інтересу до особливостей національного менталітету, духовності і самобутності української історії, народності художнього мислення, змалювання оригінальних характерівіндивідуумів, що визначало християнськофілософську концепцію людського буття. Містичний романтизм Гоголя, з витоків якого визначиться у подальшому фантастичний реалізм багатьох письменників XX віку (О.Довженко, М.Булгаков, Ч.Айтматов, ГарсіаМаркестощо), перекреслював ідилічні уявлення про Україну, що склалися у літературі на той час.

Далі весь твір…

Гоголь чи не найбільш загадкова постать у нашій національній історії та і в світовому літературному контексті загалом. І одна з найбільш глибинних у своїй сакральній незбагненності таланту, творчості, у котрій закладено якийсь особливий код для усвідомлення ролі православної цивілізації у вікових герцях Добра і Зла, для осмислення трагічних сторінок минулого, сучасного, апокаліптичних візій грядущих віків. Гоголь - і один з найбільш релігійних письменників України, Росії, світу, містичний романтик і реаліст, котрий самобутньо виділяється православнохристиянськими і національними орієнтирами серед багатьох інших майстрів магічного письма: Гофмана, Е.По, М.Булгакова, Гарсіа Маркеса, численних схильних до інфантилізму представників декадентської епохи та й сучасної неодекадентської доби, яка так продукує дияволіаду культурної революції.

Далі весь твір…

Де тільки не доводилося нам побувати під час уроків літератури! Але найприємніше завжди повертатися додому. Наш дім - Україна, отже нам необхідно знати свою історію, минуле нашої батьківщини. Мальовничість української природи, духовна краса предків захоплювала і надихала наших українських письменників і зарубіжних майстрів слова. Один з цих письменників М.В.Гоголь. У кожної людини неповторний свій шлях.   Темі історичної долі України, героїчної боротьби народу проти чужоземців присвячена повість “Тарас Бульба”. Як і звідки брав Гоголь інформацію для написання твору, чому він звернувся до цієї теми - ми дізнаємося.
Далі весь твір…

М.В. Гоголя можна назвати вічним мандрівником і трудівником. Що змушує його їхати у такі далі від рідних місць? У Москві він відчуває втому фізичну й душевну, тому часто їздить за кордон, туди, де є “ненатоплене тепло”. Мабуть, дійсно, “велике бачиться на відстані” краще. За кордоном він плідно працює над головним твором свого життя — поемою “Мертві ДУШІ”. Письменник, відвідуючи мальовничі місця Європи, піднімаючись на гору Монблан чи дивлячись на окультурені ліси, порівнює їх з вільною природою України й сумує за Батьківщиною. Він чужий на веселих паризьких карнавалах, його не зцілюють води БаденБадена. Гоголь відчуває себе сиротою, коли в Парижі його наздоганяє страшна звістка про смерть Пушкіна.
Далі весь твір…