Реальність петербурзького побуту в повісті М. Гоголя «Шинель»

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Понедельник 14 февраля в 16:19

Повість М. Гоголя «Шинель» входить до циклу повістей, що дістали назву «Петербурзьких». Усі їх об’єднує насамперед образ міста — одного з найпрекрасніших, найвишуканіших і майже неймовірних. Він, абсолютно реальний, конкретний, відчутний, раптом перетворюється на міраж, на місто-примару. Я відчула це білою червневою ніччю, коли вперше відвідала це місто. Здійнялися мости над Невою: ліворуч Миколаївський, праворуч — Палацовий, а між ними, обличчям до ріки і спиною до міста — «кумир на бронзовому коні» — Петро І. Тут сторіччя з чвертю тому жив Акакій Акакійович Башмачкін — породження саме цього міста, маленька людина, затерта великими будинками, розтоптана «великими» чиновниками. Місто-монстр убиває особистість, йому байдуже до якогось чиновника-службовця в якомусь департаменті. Акакій Акакійович — піщинка в цьому величезному місті, його завдання — втриматися в цьому світі, вижити в нерівній боротьбі за існування.
Далі весь твір…


Остап та Андрій — сини Тараса Бульби

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Понедельник 14 февраля в 16:18

Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» була опублікована в збірці «Миргород» 1835 року. В ній зображено життя Запорозької Січі: героїчна боротьба козаків проти гнобителів українського народу, неповторний колорит побуту й звичаїв запорожців. Головними героями повісті є старий полковник Тарас Бульба та його сини. Андрій — молодший син Тараса Бульби. У бурсі навчався охоче і без напруження. Часто верховодив в досить небезпечних витівках, «і часом, з допомогою винахідливого розуму свого, вмів викручуватися від кари». Він, як і його старший брат Остап, «теж кипів жадобою подвигу, але разом з тим душа його була приступна й для інших почуттів. Потреба кохання спалахнула в нього гостро, коли він перейшов за вісімнадцять років». Навчаючись в Києві, він зустрів польську панночку, яку покохав усім своїм молодим гарячим серцем.
Далі весь твір…


Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя «Мертві душі»

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Понедельник 14 февраля в 16:16

Ми чомусь звикли, що головний герой твору, як правило, людина позитивна. Мабуть, саме значення слова «герой» зобов’язує. А може, причиною тому — численні приклади з різних літературних творів, де головний герой — людина з певними чеснотами, часто неординарна, ну, а деякі вади не заважають — так реальніше. Крім того, головний герой є центром твору, мов центр Всесвіту, і без нього, здається, просто неможливо. Поема М. В. Гоголя «Мертві душі» в цьому плані є винятком. По-перше, зображуючи картини тогочасної Росії й типажі поміщиків, Гоголь міг би запросто обійтися без Чичикова. По-друге, яка ж він позитивна особа? Людина без будь-яких моральних принципів, честі, совісті, що живе за єдиним законом наживи й не зупиниться заради грошей ні перед чим. Недарма ж сам автор каже: «Час нарешті дати відпочити добродійній людині, і нема письменника, що не їздив би на ній. Час нарешті припрягти підлоту».
Далі весь твір…


Запорозька Січ славне козацьке братство (за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба»)

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Понедельник 14 февраля в 16:14

Чому людина здатна, згадуючи минуле, бачити в ньому тільки хороше? Добре це чи погано? Мабуть скоріше добре, що ми не пам’ятаємо зла у минулому, а може ще й тому, що все погане, що з нами трапляється, нас чомусь вчить і обертається таким чином добром для нас. Яку мету переслідував М. Гоголь, звертаючись до часів, коли Україна виборювала право на національну самостійність серед країн-сусідів? Що він хотів повідати своїм сучасникам, до чого закликати, в чому наставити? Вивчаючи ті часи, розмірковуючи над подіями, що відбувалися на Україні, письменник захоплюється могутніми характерами вільного козацтва. Волею та прагненням до неї дихає все, починаючи з картини широкого українського степу, яким їде Тарас із своїми синами до Запорозької Січі. Ось ми бачимо вершників, що ніби пливуть у морі трав, бачимо блакитне небо, де застигли, розпростерши крила, яструби, бачимо різнокольорові барви квітів, вдихаємо повітря, наповнене пахощами різнотрав’я… Мимоволі вигукуємо слідом за письменником слова захоплення, що рвуться із грудей, коли бачиш вільні степові простори…
Далі весь твір…


Два сини — дві долі (порівняльна характеристика образів Остапа та Андрія за повістю М. В. Гоголя «Тарас Бульба»)

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Понедельник 14 февраля в 16:13

Є в історії українського народу могутній і прекрасний період: це — запорозьке козацтво. Про нього написано чимало цікавих творів, і один з найкращих — повість М. В. Гоголя «Тарас Бульба», над якою письменник працював майже десять років. Змальовуючи героїчну боротьбу українців за своє національне визволення, автор показує долі героїв у єдності з народним рухом. Це були кращі люди свого часу і вірні сини України, міцні духом, багаті розумом і глибоким патріотичним почуттям. Серед вільного товариства запорожців-богатирів центральне місце в повісті посідають образи старого козака Тараса Бульби і двох його синів — Остапа та Андрія, дуже несхожих і зовні, і за своїми характерами. Гадаю, що саме цей контраст допомагає Гоголю краще змалювати козацьку дійсність, примусити нас, читачів, замислитися над власним характером і вчинками.
Далі весь твір…



Сторінка 3 з 0«


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru