Картина Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» в контексті повісті Гоголя «Тарас Бульба»

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Суббота 16 октября в 11:13

Епіграфи: «Наша Запоріжжя захоплює свободою, .піднесенням лицарського духу».
І.Ю. Рєпін,
«Козацтво — широкий розмах російської природи. Це надзвичайне явище могутньої сили: його виштовхнуло із народних грудей вогнище страждань»
М.В. Гоголь
«Так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають ті горді і міцні, мов леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну!»
М.В. Гоголь
Ілля Юхимович Рєпін прожив довге, пройняте творчим горінням життя. Народився майбутній художник у місті Чугуєві Харківської губернії у 1844 році. Батьки Рєпіна займались перепродажем коней. До них часто приїздили селяни з навколишніх сел, і тоді подвір’я ніби перетворювалось на ярмарок, в гомоні якого переважала мелодійна українська мова.
Далі весь твір…


Художня версія образу «скупого» Гоголя у порівнянні з іншими типами скнар

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Среда 6 октября в 10:13

Образ Плюшкіна, створений генієм Миколи Гоголя, викликає асоціації з персонажами Шекспіра, Мольєра, Бальзака, Пушкіна. Адже засудження скупості — одна з популярних тем у світовій класичній літературі. Проте, на думку С. Машинського Гоголь подає абсолютно оригінальну розробку вже відомої теми. У Плюшкіні немає однолінійної схематичності, притаманної мольєрівському скупому. Разом із тим він позбавлений багатогранності характеру шекспірівського Шайлока. Плюшкін не схожий і на пушкінського барона, який поєднував у собі риси не тільки скупого, але й лицаря, для якого золото слугувало знаряддям влади й незалежності; невситима жадоба накопичення поєднується в скупому лицарі з безкорисливістю, хижацьке користолюбство — з філософським поглядом на навколишній світ.

Далі весь твір…


Чи завжди будемо роздирати Гоголя?

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Суббота 2 октября в 9:24

Протиріччя «українське — російське» він не долав й не думав, не збирався долати (або, можливо, не насмілювався, навіть якщо відчував таку спокусу), оскільки це протиріччя було тим, що надихало його творчість. «Скажу вам одно слово насчет того, какая у меня душа, хохлацкая или русская. Я сам не знаю, какая у меня душа. Знаю только, что никак не дал бы преимущества ни малороссиянину перед русским, ни русскому перед малороссиянином. Обе природи слишком щедро одарены богом, и, как нарочно, каждая из них порознь заключает в себе то, чего нет в другой: явный знак, что они должны пополнить одна другую». Українську і російську «природи» в самому собі він сприймав як протилежні, що існують нероздільно.

Далі весь твір…


Доля Миколи Гоголя: приклад загострених протиріч

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Суббота 2 октября в 9:23

Вона єднає протилежне: щире захоплення та не менш щире нерозуміння, аж до абсолютного неприйняття того, що він у самому собі й власній творчості вважав найважливішим, найдорогоціннішим. Якби ці розбіжні оцінні комплекси відображували лише протиріччя читацької та дослідницької рецепції, то підстав вести мову про щось над звичайне, мабуть, не було б. Хто з великих такого уникнув? Хто з класиків світового красного письменства не постраждав від глухоти й сліпоти сучасників і нащадків або від їх надмірної, нерозсудливої любові? Але з Гоголем все інакше. Він досі не.знає спокою не тому, що його або люблять, або не розуміють і навіть клянуть, не тому, що якесь «середнє» ставлення до нього залишається справою неможливою. Цю свою долю він власноруч зробив саме такою. Або замріяно гордовито, ледь не пихато, вважав себе генієм що розставляє дороговкази людству, або люто картав за безсилість, гріховність і жалюгідність.

Далі весь твір…


«Дубиноголова» Коробочка

Розміщено Микола Васильович Гоголь від Tvir від Четверг 16 сентября в 8:41

Мчить безкраїми російськими дорогами «досить красива ресорна невелика бричка», а в ній — зовсім нова для Росії кінця 30-х років XIX століття особа — Павло Іванович Чичиков. Він захоплений небаченою, нечуваною досі ідеєю — скуповуванням «мертвих душ». Павло Іванович справив уже враження на і губернатора, зачарував Манілова, готового навіть оплатити йому купчу, а тепер прямує до поміщиці Коробочки.
Темрява. Дощ. Коло закритих воріт гостя вітає собачий хор з такої кількості солістів, що можна припустити: сільце величеньке. І зустрічає порядна господарка — «жінка літня, у якомусь спальному чепці, надягнутому нашвидкуруч, із фланеллю на шиї».
Далі весь твір…



Сторінка 10 з 5«12345


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2017 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru