З того часу, як М. В. Гоголь написав повість «Тарас Бульба», минуло понад сто шістдесят років. Промайнули роки, відшуміли. Скільки поколінь пройшло скільки війн було,   і скільки людей полягло - і зрадників, і безстрашних героїв! Якими вони були? Що цікавило, турбувало їх? Про що молилися вони святому Миколаю? Мабуть, всі хотіли того ж самого: щастя родині, життя без війни  любові, світлого дня і спокійної ночі, тобто справжнього життя.  Старовинними звичаями жила родина Бульби. Жінка підкорялася чоловіко ростила дітей. Чи була вона щасливою? Так, бо її щастя полягало саме в піклуванні про дітей і чоловіка. Тарас Бульба у синах бачив своє продовження. Йому  якомога швидше познайомити Остапа й Андрія зі справжньою чоловічою римою - захищати свою землю. Тараса довго не були у рідному гнізді, не спілкувалися з матір’ю. Сумно  почувалися, коли батько звелів їм збиратися на Січ. Проте вони погодилися  не кваплячись, рушили з ним у Запорозьку Січ.
Далі весь твір…

Повість М. В. Гоголя переносить читача у ті далекі часи, коли український народ вів невпинну боротьбу за свою незалежність, за щастя, за право жити вільно виховувати дітей, вирощувати хліб. Але всі чоловіки вважали, що саме вони мають принести мир і радість у свої оселі, а тому змалку привчали синів, що це доля - обороняти, захищати свою землю від ворогів. Так думав і старий козак Тарас Бульба, виховуючи своїх сипів. Тільки це може допомогти стати справжнім воїном, і тому вирішує він, що повезе  Андрія туди, де народжуються герої, які б’ють ляхів, захищають слабкого, де гартується воля.

Далі весь твір…

Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях «Миргород», «Вечори на хуторі біля Диканьки» ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас - зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя «Шинель». У цій повісті також можна знайти поєднання реалістичного й містичного. Життєпис Акакія’Акакійовича Башмачкіна вражає правдивістю зображення, викликає жалощі та співчуття.
Далі весь твір…

Поема М. Гоголя «Мертві душі» - твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. До свого шедевру письменник ішов усе своє життя, написавши такі самобутні, оригінальні твори, як, наприклад, «Вечо-; ри на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Ревізор». Щоб краще зрозуміти особливості жанру «Мертвих душ», варто зіставити цей твір із «Божественною комедією» Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі М. Гоголя. «Божественна комедія» складається з трьох частин, У першій частині перед поетом з’являється тінь давньоримського поета Вергілія, що супроводжує ліричного героя в пекло: вони потрапляють у всі його кола, перед їхнім поглядом проходить ціла галерея грішників. Фантастичність сюжету не заважає Данте розповісти про свою Батьківщину - Італію, про її долю. Власне, Гоголь задумав показати ті самі кола пекла, але пекла Росії.
Далі весь твір…

Романтика козацького побуту і звичаїв знайшла своє відображення у повісти М. Гоголя «Тарас Бульба». За словами В. Бєлінського, Гоголь у повісті «вичерпав усе життя історичної Малоросії і у дивному художньому творінні назавжди відтворив її духовний образ». «Тарас Бульба» - частина книги «Миргород», до якої також увійшли «Старосвітські помішики» (опис старовинного поміщицького життя), «Вій» (фантастична історія) та «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (побут та звичаї суддівства). У збірці «Миргород», як у дзеркалі, відбито давнє українське життя з його ідеалами і негараздами.
Далі весь твір…