«Ти» і «Я» — Гоголь і Шевченко — два генії, два з’явища, що творять разом цілісність у розвитку української духовності і в розвитку національної літератури одного відтинку історичного буття народу. І не лише в сенсі «ти смієшся, а я плачу», себто емоційного ставлення до дійсності, а в суті перетворюючій і народотворчій. Дивно «плакав» Шевченко і дивно «сміявся» Гоголь. Шевченко сльозою випікав національну млявість, байдужість, інтелігентську зарозумілість, слізно молив Бога злити в синє море «кров ворожу», хоча ніхто й досі не розтлумачив, про чию кров ідеться і чи в буквальному розумінні мовиться про кров.
Далі весь твір…

Запорозька Сiч! Ось вона, вольниця української землi! Розмiстилась вона всього на декiлькох островах Днiпра, а знали її в усiй Європi. Це була порiвняно невелика кiлькiсть вiдчайдушно смiливих людей, безумовно кращих людей свого часу, що змогли не тiльки вiдстояти незалежнiсть України в XVI й XVII сторiччях, але й надiйно захистити Європу вiд схiдних ворогiв. Яскраво, виразно, правдиво зумiв описати Запорозьку Сiч у повiстi «Тарас Бульба» Микола Гоголь. Перед очима головних героїв цього твору Тараса Бульби та його синiв, Остапа i Андрiя, вiдкрилась прекрасна смiлива картина, коли вони пiд’їжджали до славного гнiзда запорозького козацтва. Дзвiн ковальських молотiв, дужi козацькi голоси, веселий смiх життєрадiсних запорожцiв, музики, серед яких витанцьовував козак — так зустрiла їх Сiч. Живописна постать козака, який, наче лев, розкинувся на дорозi, а закинутий гордо його чуб сягав аж на пiв-аршина землi вразила героїв; не менше враження справили на них i закони, за якими жили цi дiти вольницi. На перший погляд суворi, навiть жорстокi, вони у своїй сутностi були справедливi.
Далі весь твір…

Хлестаков — зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку. Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який «простує шляхом своїм залізним». Цей дорослий немовля по-справжньому страшний: рівний, спокійний, холодний, насторожено підозрілий; причому всіма цими властивостями володіє не він, а світ, посланцем якого він себе відчуває і тенденції розвитку якого він відображає з бездушністю дзеркала. Образ Хлестакова таємниче багатозначний. Зрозуміло, пустили б і на поріг грізного штабу корпусу жандармів, III відділення власної його величності канцелярії. всій тупості, властивою жандармам, в III відділенні, треба в людях все-таки розбиралися, і ні найменших надій на кар’єру в столиці у Хлестакова, зрозуміло, не було. Столиця відібрала його, встигнувши, однак, накласти на нього відбиток нового стилю державного життя.
Далі весь твір…

Витоки творчості Миколи Гоголя — в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород». Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він ознайомлює читача з мовою, якою говорять біля Диканьки, навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їхні звичаї, вірування. І все це пройнято такою великою любов’ю, таким захопленням, таким замилуванням, що неможливо лишитися байдужим.
Далі весь твір…

По цій темі видана велика методична література. Тим не менш, вивчення поеми «Мертві душі» продовжує залишатися однією з найбільш складних завдань у роботі словесника. Допомогти школяреві, подолати ці труднощі і ставимо ми своєю метою. Перша тема: Життя і творчість М. В. Гоголя. Формування таланту й світогляду. Творчість письменника в 30-ті роки XIX століття. За підручником історії визначити, сучасником яких подій в суспільно-політичному житті Росії був Гоголь. Пропоную також познайомитися з наступними розділами підручника літератури: «Дитинство і юність», «Петербург мені видався зовсім не таким, як я думав», «Перші художні твори», «У колі друзів Пушкіна», «Вечори на Хуторі біля Диканьки», « Миргород »,« Петербурзькі повісті »,« На чужині ».
Далі весь твір…