Головні образи повісті «Дорогою ціною»: люди, типи і символи

Розміщено Михайло Михайлов. Коцюбинський від Tvir від Воскресенье 8 ноября в 13:25

Прочитавши літературний твір, буває, надовго замислюєшся над долею головних персонажів, над їхніми вчинками, думками, вдачею. Навіть іноді доводиться нагадувати собі, що це все ж таки вигадка — це не живі люди, а художньо створені образи. Проте іноді створені письменницькою уявою герої здаються настільки реальними, життєвими, живими, що доводиться себе буквально переконувати, що Вони все ж таки створені уявою. Найяскравіший приклад такого «оживання» в літературі, — мабуть, образ Шерлока Холмса. За опитуваннями, значна частка англійців вірить, що Холмс — реальна особистість, а не вигадка. Але це просто так — згадалось. Коли ж говорити про повість Михайла Коцюбинського, враження досить схоже. Так, Остап і Соломія не стануть, мабуть, національним героями, про цих не знімуть сотні фільмів, а їхні образи не будуть переспівані в інших творах. Алє ж хіба в цьому сенс? Ці образи настільки яскраві й реалістичні, що важко повірити, що їх не було насправді. Хоча вірити в це і не обов’язково, бо вони були: так або інакше. Ці образи — узагальнений образ тих юнаків і дівчат, котрі жили в Україні у тридцятих роках XIX сторіччя, страждали від панської неволі, мріяли про свободу й справедливість і не шкодували власного життя, аби цю свободу здобути.
Далі весь твір…


Душевна краса Хариті за оповіданням Михайла Коцюбинського

Розміщено Михайло Михайлов. Коцюбинський від Tvir від Пятница 30 октября в 11:32

Оповідання «Харитя» було написане Михайлом Коцюбинським під час вчителювання в селі Лопатинці. Ознайомившись з його змістом, Панас Мирний написав молодому колезі схвильованого листа: «У такій невеличкій приповісті та так багато сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою…» З любов’ю змальовує портрет Хариті — головної героїні оповідання — Михайло Коцюбинський. «Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно. Смугляве личенько розчервонілося». Автор начебто милується цією дівчинкою, підкреслюючи її щиру вдачу. Харитя була дуже працьовитою, вставала раненько, з сонечком. Хутенько зваривши їжу, годувала хвору матусю і поралась по хазяйству. Письменник підкреслював, що вона була вправною в будь-якій роботі. «Любо було глянути на її дрібненькі, запечені на сонці рученята, що жваво бігали від однієї роботи до другої». Аж ось поспіло вдовине жито, сиплеться стигле зерно на землю, а бідна Харитина мати лежить недужа. І тут у голівонці дівчинки промайнула думка, що вона сама допоможе матусі. В її уяві вже постала вижата нива, на якій стоять полукіпки, блищать на сонці, як золото.
Далі весь твір…


Дорогою ціною, або Як написати твір за повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною»

Розміщено Михайло Михайлов. Коцюбинський від Tvir від Четверг 15 октября в 14:06

В повісті дві сюжетні лінії. Перша — це тема протесту проти кріпаччини, неволі. Друга — тема кохання. Вічна тема. Невідомо, як Соломія стала дружиною нелюбого чоловіка, але з усієї її поведінки видно, що не за власним бажанням. Боротьба за своє кохання до Остапа — це її жіноче виявлення свободолюбства, прагнення вирватися із неволі моральної. Соломія надзвичайно рішуча. Не роздумуючи довго, вона кидається навздогін за своїм коханим і разом з ним поділяє небезпеку важкого шляху. її жахають палаючі плавні, але вона не відступає від своєї мети — знайти пораненого Остапа. Справжнім гімном хоробрості жінки, сили її кохання звучать останні сторінки оповідання. На фоні поведінки Котигорошка рішення Соломії напасти на турецьку варту виглядає подвигом. Ніжне кохання і товариська виручка, жіночність і мужність органічно поєднуються в характері героїні. Гинучи в дунайських хвилях, Соломія сміливо дивиться смерті у вічі, відчуває, як «невгамовні сили життя встають і пруться, і розпирають груди, зростають у лютість». В останні хвилини життя її «душа рветься до сонця».
Далі весь твір…


Давайте напишемо твір: Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Розміщено Михайло Михайлов. Коцюбинський від Tvir від Воскресенье 27 сентября в 12:01

Читаючи повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», я ніби опиняюся серед казкової природи, «серед вічного шуму річки, серед довгих плакучих трав, серед зажурених гір» — серед дивовижного світу. Цей світ має своїм джерелом гуцульську міфологію, українські повір’я часів сивої давнини. Мене чарує його незвичайність, його краса та фантастика. Міфологічний світ йде від дихання гір, від «суму чорних смерекових лісів», від стрімкого бігу струмків, які весело дзюрчать, збігаючи з далеких й близьких верхівок гір. Де ще можна сховатися нечистій силі, аріднику, як не серед цього царства природи?! Де ще можна зустріти лісовиків, як не у лісі, де вони «пасуть свою маржинку: оленів, зайців і серн»? Тут можна зустріти й веселого чугайстра, «який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки», і почути такий страшний голос сокири.
Далі весь твір…


У світі гуцульщини, або Як написати твір за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Розміщено Михайло Михайлов. Коцюбинський від Tvir від Воскресенье 27 сентября в 12:00

Чи знаєте ви, «що на світі панує нечиста сила, що арідник править усім, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку:  оленів, зайців і сарн; що там блукає веселий чугайстр, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири»? Не знаєте? Та й не можете цього знати, бо ви не живете на Гуцульщині, не бачите кожного дня дивної казки. А Іван Палійчук, коли йому минуло сім років, вже знав про це. Звичайно, коли вам було сім років, ви теж знали і про домовиків, і про лісовиків, і про різні чорні руки, які несподівано душать вночі, і про чорних котів, і взагалі про все чорне, бо воно, дійсно, жахливе. Але з часом у вас це пройшло, ви зрозуміли, що це — дитячі вигадки та фантазії. А у Івана Палійчука, у Марічки Гутенюк це залишилося, як залишилося у багатьох, коли не у всіх, гуцулів з повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Просто це народні вірування, які їхні батьки успадкували від своїх, а ті — від давніших предків. Це — їхнє життя, в якому фантастичне невід’ємно від реального. Вже з перших слів оповіді в повісті з’являється фантастичний елемент. Неспокійний був новонароджений Іванко, і забобонна мати, не знаючи, чим це пояснити, вважає, що дитину їй підмінили. Мабуть, баба при пологах «не обкурила десь хати», «не засвітила свічки», і їй підклали бісеня.
Далі весь твір…



Сторінка 4 з 7«1234567»


Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
2009-2021 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru