Політичні умови розвитку таланту Лесі Українки. Лесі Українці випало жити в Україні, розшматованій двома імперіями з реакційними режимами: Угорщиною і царською Росією. Коли майбутній поетесі було лише п’ять років, вийшов сумнозвісний Ємський указ. Він поставив питання: чи жити, чи загинути українській нації? Хоча Лесі не судилося ходити до «прстойної» школи, вона мала міцні знання, які здобула завдяки домашній науці і наполегливій самоосвіті. Разом з братом Михайлом 18-річна Леся задумує дати цілу серію перекладів найкращих російських і європейських творів  «Європейської бібліотеки». Також у Львові 1887 року у часописі «Зоря» побачила світ перша Лесина поезія «Надія».) Участь поетеси у полеміці в «Літературно-науковому віснику».
(Далі весь твір…)

Молоденька, слабенька, хвороблива Леся вийшла на шлях «ранньою веспої тихий спів несміло» заспівала. Але той «тихий спів» пролунав громосилим дзн ном, гучним спалахом, кликав стати «одважно до бою», вселяв віру в те, що стане жадана воля, яка дасть можливість людині дихати на повні груди. У своїй поетичній творчості поетеса весь час була в пошуках ідеалу борця щастя народне. Вона писала про минуле і свій час, її твори й зараз звучать по-су часному. Вони підтримують дух людини, вселяють віру у власні сили.
(Далі весь твір…)

Драматична поема “Лісова пісня” була створена влітку 1911 р. за дванадцять днів. Авторка назвала твір драмою-феєрією, тобто драмою, в якій відбуваються незвичайні, неймовірні перетворення, в якій поряд з людьми діють постаті, створені їхньою уявою. Французький термін феєрія, що є похідним від слова фея, тобто чарівниця, в прямому розумінні означає театральну чи циркову виставу на основі міфічного, казкового сюжету. Що ж до “Лісової пісні”, то в ній фольклорно-міфічний матеріал піднесено на вершин філософських узагальнень. Отож сприймається “Лісова пісня” як філософська поема про високе покликання людини, про невмирущість світлих гуманістичних ідеалів. Гострота філософсько-психологічного конфлікту драми визначається суперечностями між високою поетичною мрією й обмеженим практицизмом реального життя. Уособленням роздумів письменниці про роль високого, прекрасного в людському житті, про роль мистецтва у розбудженні духовних начал людини, у її піднесенні до розуміння власного призначення на землі став образ Мавки - незрівнянної і неповторної, за спостереженням Миколи Бажана, “своєю національною особливістю, своєю загальнолюдською значущістю”.
(Далі весь твір…)

Вірш “Contra Spem Spero” давно став хрестоматійним. Знаменний він тим, що виразно визначає основні риси життєвої концепції поетеси. А ще в “Contra Spem Spero” чи не найповніше виявилися своєрідність художнього мислення Лесі Українки та характерні риси її громадянської лірики. Дата написання вірша - 2 травня 1890 р. 18-го травня того самого року в листі до брата Михайла поетеса згадує цей твір і характеризує обставини життя, за яких його було написано: поезія постала в результаті боротьби з виснажливою хворобою. За жанровими особливостями “Contra Spem Spero”,належить до ‘ лірики чуття ‘ і є художнім вираженням “крику душі”, прагнення молодої людини жити повноцінним життям, тоді як умови (особисті й умови епохи) постали глобальними перешкодами до цього.
(Далі весь твір…)

Розмірковуючи про внесок Лесі Українки в скарбницю світової культури, Олесь Гончар згадував про “сміливі мандрівки” поетеси “в різні часи, до різних народів”, підкреслюючи, що попри їх велику цінність “важливіше те, що, беручи навіть відомі мандрівні сюжети та відстояні у віках міфологічної місткості характери, вона трактувала Тх щоразу по-своєму, надавала їм нової глибини, оригінальної філософської наповненості, поетичної свіжості . Дмитро Павличко сходження Лесі Українки на вершини світової слави пов’язував із опануванням нею ідей прометеїзму - від молодечого кредо “Соптга зрет врего!” до символів громадянства й неповторної людської індивідуальності, уособлених в образах Міріам (”Одержима”), Антея (”Оргія”), Мавки (”Лісова пісня”), Кассандри з однойменної драми.
(Далі весь твір…)