Оцінюючи народність письменника як явище історично змінне
Леся Українка ставила питання про розвиток народного ідеалу, а з ним і про збільшення вимог до справді народного письменника. Ясна річ, що у цьому контексті народність письменника визначалася як знання життя народних мас, уміння писати про них ясною і зрозумілою мовою, власне те, що Франц Мерінг відзначив у творчості Анценгрубера словами Шіллера: «Навіть найбільш піднесену філософію життя такий поет звів би до простого природного почуття; силі уяви він передав би всі результати мно-готрудного наукового дослідження, і таємницям мислителя він дав би в легко сприинятних образах розгадку, доступну навіть дитячому розуму»
Далі весь твір…