Коли уярмлений, знесилений український народ стояв над прiрвою своєї духовної смертi, йому явився пророк Тарас i вiдвiв вiд безоднi, поставивши насторожi коло «рабiв нiмих» своє безсмертне слово. Народу завжди потрiбен був поводир, який вказував би шляхи у свiтле майбутнє. Услiд за Шевченком звелася з високих Карпат могутня постать Iвана Франка, позначена печаттю Вищого Духу. Великий Каменяр усвiдомлював, що його призначення — в тяжкiй працi торувати народу шлях до прогресу i свободи. Самозречено працюючи в усiх галузях духовного життя Галичини, Франко «двигав на собi мало не половину всього творчого труда поневоленої нацiї», щоб витягти її з багна провiнцiалiзму. Однак цей титанiчний труд не був належно оцiнений сучасниками. Мабуть, така гiрка доля усiх пророкiв. Роздумам про взаємини вождя i народу, про iсторичнi шляхи нацiї Франко присвятив свою поему «Мойсей».
Далі весь твір…

Поема «Мойсей» — вершинний твiр Iвана Франка, окраса i гордiсть вiтчизняної лiтератури. Це глибокий фiлософський твiр про майбутнє українського народу, про взаємини вождя i народу в процесi наполегливого шукання «обiтованої землi», про майбутнi сили мас, здатних висунути iз свого середовища в процесi революцiйного руху проводирiв, що приведуть до перемоги.
Далі весь твір…

Поема «Мойсей» написана великим Каменярем майже сто рокiв тому. Та сьогоднi, коли Україна стала на шлях незалежностi i вже десять рокiв ним крокує, цей твiр має гостру актуальнiсть як нiколи. Країна налiчує величезну кiлькiсть рiзних партiй та об’єднань, якi висувають своїх лiдерiв з їх програмами «за щасливе майбутнє нацiї». Кому повiрить, за ким пiде український народ, знесилений роками соцiально — економiчних труднощiв? Якi якостi повинен мати той поводир нацiї, який виведе її на твердий шлях мiцi й розквiту?
Далі весь твір…

Занурюючись у глухі печери власної душі, ми даремно шукаємо там світла, даремно блукаємо в пітьмі сумнівів і коридорах легкої псевдовіри, але ось після чергового внутрішнього розп’яття, облите сльозами пам’яті приходить Прозріння — світло завжди було з нами там, нагорі, де всі істини прості, де є любов, праця, свобода.
Далі весь твір…

Найбільш відомим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість «Захар Беркут». Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. У повісті змальовано наших далеких предків — українських верховинців із Тухольської долини, які зуміли героїчно оборонити рідний край від жорстоких татаро-монголів. У зображенні історичного минулого письменникові допомогли художня вигадка та народна творчість, зокрема відома в Галичині і в Закарпатті легенда про затоплення монголів тухольською громадою. Героями повісті є мудрий ватажок тухольської громади Захар Беркут, його мужній син Максим, жителі селища Тухля, підступний Тугар Вовк, його дочка Мирослава. Найбільше сподобався та запам’ятався мені образ Мирослави.
Далі весь твір…