Іван Франко створив чудовий образ Максима Беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. З Максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. Він виявив  себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. На вихваляння Тугара Вовка, що вабив ведмедя, Максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було б нестрашна. Як і батько, Максим бачив незламну силу в єдності людей. Максим гордий своїм простим походженням і зневажливо ставиться до бунтівного боярина. Він розумний, розсудливий, з почуттям власної гідності. Великий гнів і ненависть до зрадників виявив Максим під час збройного зіткнення  з монголами. Героїчно бився Максим з ворогами і волів перемогти чи  загинути в боротьбі. Та був наказ боярина живим захопити юнака в полон. Молодий Беркут називає Тугара Вовка зрадником, рабом Чингісхана. «Хоч і в путах, а я все вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!» - сказав Млксим.
Далі весь твір…

Івана Яковича Франка називають поетом-борцем, каменярем. Але в його душі, як і в душі кожної живої людини, було місце для кохання та пов’язаних з ним переживань. «Зів’яле листя» - третя збірка віршів І. Я. Франка, на той час вже відомого поета. Цей твір народжений особистими та суспільними негараздами, про що свідчить її підзаголовок «Лірична драма». Вірші цієї збірки народжені від горя. Із біографії письменника ми знаємо про те, що в його житті було чотири кохання. Найболючіше з них кохання до Ольги Рошкевич, яке тривало сім років, і за  кілька хвилин справжнього щастя «принесло сім літ тяжкої муки, тисячних терпінь та тривог». Перед нами - ліричний герой зі складним внутрішнім світом, цікавою життєвою історією і цілим океаном думок, переживань, мрій. Кохання було таким сильним, що поетові часом не хотілося жити.
Далі весь твір…

Процес створення художнього тексту - це досить трипала робота письменницької уяви, фантазії, думки. Наче з ранкового туману, з’являються обриси конструкції, деталі дивовижної споруди, назва якій - літературний твір. Втомлений, але прояснений і схвильований творець підходить, як господар, до різьблених дверей і відчиняє їх - він запрошує зайти до цієї оселі, де буде всім приємно та радісно гостювати і вести мудрі бесіди. Давайте поринемо у незрівнянний світ творчості І. Я. Франка і поговоримо про його прогресивну повість «Перехресні стежки», основна проблема якої - повстання боротьби селян та передової інтелігенції Галичини проти панів і австрійського цісарського режиму.
Далі весь твір…

“Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка - служити інтересам мого рідного народу …”, - писав Іван Франко наприкінці свого життя. З великою емоційною силою це твердження втілене в численних його поезіях. Роздуми про долю Батьківщини та українського народу є постійною темою поетичних творів Франка. (Народе мій… Твоїм будущим душу я тривожу…). Рідна земля є джерелом його творчого натхнення, тож поет спрагло припадає до “цього джерела, намагаючись набратися сил для боротьби, а отже - й для життя, бо життя для нього є нічим іншим як боротьбою:

Далі весь твір…

Поетична драма “Зів’яле листя” побачила світ 1896 року. До неї ввійшла інтимна поезія, що створювалася впродовж попередніх десяти років і певною мірою відбивала віддалені в часі моменти особистого життя автора. Водночас твори книжки є глибоким аналізом найінтимніших почуттів і переживань людини взагалі, що єднає Франкову збірку з аналогічними творами всесвітньої поезії - сонетами Данте й Петрарки, лірикою Гейне й Шевченка. Перевидаючи збірку в 1911 р., Франко зазначив, що “Зів’яле листя” - це книжка ліричних віршів, “найсуб’єктивніших із усіх, які появилися у нас від часу автобіографічних поезій Шевченка, та притім найбільш об’єктивних у способі малювання складного людського чуття”. Таку саму оцінку ще раніше висловив Михайло Коцюбинський, назвавши книжку визначним явищем лірики:   “Це такі чи не дасть?! Оце ти мені скажи.1 Щоб у мене в засіках було повно… А ти мені електрику”.
Далі весь твір…