Історична проза на українському грунті має давню історію. Її витоки потрібно шукати в народних піснях та переказах, літописах,  драмах на історичну тему. Така зацікавленість національним минулим була спадковою: вона пов’язана із зародженням нового політико-культурного відродження, що відбилося на становленні нового літературного напряму -  характерною рисою якого було звернення до історії. Розвиток історичної науки дав поштовх для відтворення історичного минулого в художній літературі. Найбільше уваги письменники приділяли періодам її історії України, коли вона була незалежною державою. Саме І. С. Нечуй-ЛеницЯ усвідомлював, що в умовах бездержавності звернення до історичного минулого ,справою політичною. Письменник бачив своє завдання в тому, щоб дати  вірний виклад історії України, що спирався б на історичні факти, котрі мгли б викликати справжній інтерес народу до свого минулого.
Далі весь твір…

Твір за повістю І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Повість «Кайдашева сім’я» - вершина творчості І. С. Нечуя-Левицького за визначенням І. Я. Франка, вона належить «до найкращих оздоб українського письменства». Головним для повістяра є показ конкретних буденних ситуацій. І яких виявляються змізернілі під впливом обставин людські душі. Саме такі душі, поступово занепадали,  мали образи жінок родини Кайдашів. Чому вони стали жорстокими, байдужими, озвірілими в кінці твору? Може, тому що занепадали . Маючи в душі добрі начала і наміри, врешті-решт вони втрачають їх. “Як розуміти все те, що лежить в основі сварок? Саме ареною дрібновласницьких пристрастей стає родинне життя Кайдашів. А як же все починалось?
Далі весь твір…

Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові: оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо родину Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли обробили свої землі - йшли працювати на панське поле по снопи. Крім того, старий Кайдаш був добрим стельмахом і робив вози та інший сільськогосподарський реманент. За це його поважали, як будь-якого справжнього майстра. Але також у повісті бачимо нові реалії пореформеноїдоби: щоб заплатити помірні податки, сини Кайдаша наймалися возити своїми кіньми панське  борошно до залізниці, бо це їм було вигідно. Гроші продовжують стікати до рук хитрого жида-шинкаря. Він не нехтує жодними аферами. Згадаймо : історію з розкопуванням горба. Сільська громада, довірлива і недосвідчена  в громадських справах, легко була підкуплена й обдурена ним. Шинкар мав свою вигоду, а людям зробив шкоду. Важко було селянам відразу відмовити від «панського» життя, бо їх психологія формувалася ще за кріпаччини.
Далі весь твір…

Сьогоднішній день вимагає від молодого покоління обізнаності у багатьох сферах діяльності. Саме література вдовольнить потребу засобами мистецтва виховувати майбутніх чоловіків і дружин, зятів і невісток. У центрі художнього твору має стояти духовний світ людини, сповідувані нею норми моралі. Саме ці питання порушував ще в кінці XIX ст. І. С. Нечуй-Левицький. Заявляючи про свою роботу над повістю «Кайдашева сім’я», автор писав, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійними є лайки та сварки. Життя в таких родинах стає пеклом. Причин цьому дуже багато: це і скасування кріпацтва у 1861 році, бо психологія селян була спрямована на те, що про все думав пан або управитель; і що підготовленість» людей до громадського життя, яке їм було байдужим; і стереотипне ставлення свекрухи до невістки як до «свіжої робочої сили»; і боротьба її, власність, особливо за землю, бо вже не могли різні покоління вжитися під однією стріхою.
Далі весь твір…

Творчість І.С.Нечуя-Левицького займає важливе місце в історії української літератури. Зі сторінок його оповідань, повістей і романів постали, немов живі, яскраві й виразні образи людей з різних соціальних станів. Вже сучасники оцінили видатний талант письменника, який зачарував усіх багатобарвністю, образністю, дотепним гумором. Іван Франко називав його «великим артистом зору», «майстром живописання словом», «колосальним, всеобіймаючим оком України», а «Кайдаїреву сім’ю» - однією з найкращих «оздоб українського письменства»,  Повість «Кайдашева сім’я» - це твір про життя селян, їх побут, справи, пов’язані з господарством, звичаї і традиції українців. Ось розкинулось недалеко від Росі «в довгому покрученому яру… село Семигори», типове українське село, яких тисячі на нашій землі: «Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлїв на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки».
Далі весь твір…