Що на сьогоднішній день означає поняття «честь»? Кожний це поняття буде  трактувати по-своєму. Для одних - це сукупність вищих моральних принципів, повага, пошана, визнання інших перемог. Для інших - це «земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариш - оце життя!» Тому і героїв комедії «Хазяїн» можна поділити на два табори за цими «поняттями» честі. Очевидно, людиною честі можна назвати юнака Зозулю, на якого Ліхтаренко та Феноген звели наклеп, а Пузир звільнив його як злодія. Зозуля говорить наклепникам: «Та скоріше б у мене рука відсохла, ніж протягнулась до чужого скоріше б мозок мій висох в голові… Невже ні в кого з вас не поворухнеться серце жалем на мої правдиві слова?..» Скажіть, чи може щира, справедлива людина накликати на себе такі прокляття? Я думаю, що ні! Прикро, що Зозуля виявився слабкішим за приспішників «хазяйського колеса». Вирок один - доведений  до відчаю, він повісився.
Далі весь твір…

Твір за п’єсою І. Карпенка-Карого «Хазяїн». П’єса «Хазяїн» - художнє продовження «Ста тисяч» - комедії, що була створена у 1889 році. Там бере початок образ Терентія Гавриловича Пузиря. Ця’ соціальна комедія розкриває класові суперечності суспільного буття, викриває все те, що заважає суспільному розвиткові. Поступово на арену суспільного життя виходять певні типи, вже з новими поглядами. Початок XX століття -це період, коли відбувається активне розшарування селянства. Одні - біднішали,інші - росли як на дріжджах. Пузир - це і є той селянин-мільйонер, скупість і жадібність якого доведені до абсурду. Для нього «аби бариш, то все можна!» Його радують чутки про голод, адже це обіцяє великі прибутки. У нього декілька економій, де працюють робітники; він має тисячі пудів зерна, випасає на своїх полях стада чужих овець… І ось тепер - він мільйонер. Здавалося б, треба зупинитись. А де там! Його хазяйське колесо викувало феногенів, ліхтаренків, для яких у світі наживи нічого святого немає. Вони, як і хазяїн, хочуть «користь витягать, хоч би й зубами прийшлось тягнуть».
Далі весь твір…

Драму «Сто тисяч» написано із використанням власне українського побуту, Критських тогочасних реалій. За формою, за художнім твором - це такий локальній твір, в якому описане окреме життя окремої людини в обмеженій історичній  добі. Але за змістом, за проблематикою цей твір зовсім не локальний. То що таке Герасим Калитка - дивна й ненормальна гримаса української історії, розвитку нашого суспільства чи тип, вічний образ? Минулося, як головний кіль народу, чи досі триває? Для початку шукаємо в літературі. Калитко, відгукнися! Чуються вигуки Пушкінського «Скупого лицаря», от голос подав і Плюшкін Гоголя. Не самотній Калитка, ох, не самотній. Що об’єднує? Звідки стільки? А як народ любить ці образи - радіє: живих, яких живих типів зобразили! І лякається водночас: о Боже це ж живих, справжніх зобразили, такі ж усюди навколо! Гукаємо далі… Сварливий скрипучий голос - от і Гобсек Бальзака приєднався до наших, місцевих Калиток. То виходить не тільки у нас, на слов’янському, скажімо, грунті, розгорнули свою діяльність…
Далі весь твір…

Творчість Карпенка-Карого - це набагато більше, ніж проста комедія. Це не розважальні твори, а твори повчальні, глибокі й не прості. Драматург не просто намагається зобразити певні соціальні явища, а й дати їм пояснення, проаналізувати, детально дослідити. Соціальио-психологічна комедія - дуже складний жанр, бо все це не смішно, це серйозно, відтак і вимагає неймовірної відповідальності з боку автора. Розсмішити - не відповідально, дати оцінку, навчити, проаналізувати - відповідально. Герасим Калитка, головний герой драми «Сто тисяч», персонаж простий і непростий водночас. І твір про нього - і простий, і непростий водночас. Фінальний епізод комедії - спроба самогубства Герасима. Але ж комедія… Це певним чином спантеличує читача: комедія - це ж має бути смішно, звідки смерть, яка може бути смерть, якщо це комедія.
Далі весь твір…

В кінці XIX століття на Україні починає бурхливо розвиватися капіталізм. Він проникає і в сільську місцевість, де народжуються крупні капіталісти процес відбився і в українській літературі. У 1890 році Карпенко-Карий створює комедію “Сто тисяч”, герой якої, Терасим Калитка, мріє про сто тисяч карбованців, щоб скупити навколишні землі. Через десять років (1900 р.) драматург створює сатиричну комедію “Хазяїн”, головний герой якої - Терентій Пузир. Він уже має все, про що міг тільки мріяти Калитка, але йому й цього мало.; Заради збагачення він “ішов за баришами наосліп, штурмом крушив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору”. Моральним принципом для цього хижака було витягти прибуток хоч би и зубами. Ця звіряча мораль Пузиря розкривається у розмові його жінки з дочкою: “Ми, дочко, ніколи не знали, що можна, чого не можна. Аби бариш, то все можна!”
Далі весь твір…