Агрипина - удова Домиция енобарба, батька Нерона, і, по другому шлюбі, удова імператора Клавдія. За допомогою інтриг і злочинів звела Нерона на престол, згодом була вбита за його наказом. А. — один з найважливіших персонажів трагедії. Відійшовши від зображення героїв, що володіють чеснотою, здатних на слабість і зухвалих у глядача страх і жаль одночасно, як це було в «Андромахе», драматург пішов по шляху Сенеки, розділивши персонажів «Британика» на позитивний, зухвалий жаль (Британик, Юнія, Бурр), і негативний, зухвалий страх (Нерон, Нарцис). Тільки А. якоюсь мірою продовжує лінію «Андромахи».

Терсит (інакше Ферсит) — персонаж «Илиади», грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми (вірші), де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої ганьблення, позбавити його одягу й голим прогнати ккораблям. Після цього Т. замовкає й сідає під сміх війська. Незважаючи на епізодичний характер, сцена з Т. досить виділяється в структурі «Илиади». Лайка Т. у зниженій формі повторює сцену сварки Агамемнона й Ахілла, в образі якого сам Т. дорікає проводиря греків.

Далі весь твір…

Парис- син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в «Илиаде» — хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі. Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити двобій між Менелаем і П. , П. намагається ухилитися від сутички із грізним супротивником, і лише докори Гектора змушують його взяти в руки зброя.

Далі весь твір…

Льгов «Льгов — велике степове село з досить древньою кам’яною одноглавою церквою й двома млинами на болотистій річці Росоте. Ця річка… перетворюється в широкий ставок, по краях і де посередине зарослим густим очеретом… На цьому-те ставку, у заводях або затишьях між очеретами, виводилося й трималася незліченна безліч качок усіляких порід.» Єрмолай і автор їдуть у Льгов поохотиться на утік, вони зустрічають людину «середнього росту, у синьому, сильно потертому сюртуку, жовтуватому жилеті, панталонах сірого кольору або блакитного, нашвидку засунутих у діряві чоботи, із червоною хусткою на шиї й одностовбурній рушниці за плечима…

Далі весь твір…

Однодворець Овсяников Однодворець — це вільний від поміщика селянин, що має свою ділянку землі. Овсяников — повна людина років сімдесятьох, «з ясним і розумним поглядом під навислою бровою, з важливою поставою, розміреною мовою, повільною ходою. «Овсяников був важливим, тямущим, але одночасно й ледачим, прямодушним і завзятим. «Це був один з останніх людей старого століття. » Люди його поважали. Він був одружений, жив у власному будинку, мав невелику прислугу, любив приймати гостей, «але не кланявся їм у пояс, не метушився, не пригощав їх усяким сушінням і солінням».

Далі весь твір…