Асоціативний аналіз поезії Г. Гейне «Чому троянди немов неживі»

Твір розміщено в Твори з зарубіжної літератури від Tvir в Четверг 11 ноября

Поету дані чутлива душа й відкрите серце, які сприймають найменші порухи живої природи та людських почуттів. За висловом Генріха Гейне: «Поет бачить діброви, які ще дрімають в оболонці жолудя, прагне, щоб читач теж уздрів і почув шум дерев, голоси птахів і відчув запах хвої, вітру — і все це в образі крихітного ненародженого дуба». Душа поета — вічна тайна, Всі засміються, а вона заплаче, Бо свідком стільки раз була вона Розлук земних і зоряних побачень. Вона йому яснила хмурий день, Очей не відривала від кохання, Щоб він знаходив вірші для пісень, Щоб кожна пісня не була остання.

Душа поета — крило любові, Вона у пісні, вона у слові, Душа поета, вона в безсонні, Вона в молитві, в святій іконі. Душа поета в словах привіту, Де правда гордо іде по світу, Душа поета — сльозинка щастя, Почуйте душу, і вам воздається! Душа поета входить в кожний зал, Чи залітає, як небесна птиця, Вона не просить квітів чи похвал. Вона лиш хоче людям поклониться. Душа поета як тонка струна І водночас безмежна, як планета, Схиляє небо до землі вона, Щоб ви відчули зоряність поета!

Арлекін з трояндою в руці
Йде серед буйного карнавалу.
Щоки і чоло в смішній муці,
А в очах далекий відблиск жалю.
Правда, смішно вірити й любить,
Правда, смішно з квітів милуватись?

Скільки років, скільки вже століть Люди вміють їсти й цілуватись? Він сміється, щоб не заридать, Він плига під звуки сарабанди, — Та нікому б не здолав оддать Арлекін кривавої троянди! Сила буденності та звички перетворк людей на бездушний натовп, жадібний до розваг, бай дужий до почуттів та ідеалів. Романтичні відвертість піднесеність викликають у нього лише сміх. Єдина збрс-поета — це маска іронії. Ліричний герой найроманти^ нішої збірки Г. Гейне «Книги пісень» іноді сам не рс зуміє, «де кінчається небо і починається іронія». Максим Рильський створює образ поета-романтика, яки навмисне ховає свої почуття за маскою блазня. Але, попр карнавальну зовнішність, у серці його живе нездоланн вірау силу мистецтва, краси та любові, які символізує сак троянда. Квіти — одне з найпрекраснішихтворінь прирс ди. Це своєрідний еквівалент усього найсвятішого, найзг повітнішого, невимовного, що приховано в глибинах душі. Те, що квіти приносять радість, естетичн насолоду, знають усі. Та квіти мають певну мову, наділеї певним символічним значенням не тільки в літературі, а і: побуті. Хочу, тримаючи в руках троянду, повести з вамі розмову про одну з иайвідоміших поезій поета- романтика.

Чому троянди немов неживі,
Кохана, скажи мені?
Чому, скажи, в зеленій траві
Фіалки такі мовчазні?
Чому так гірко дзвенить і співа
Жайворонком блакить?
Чому в своєму диханні трава
Тління і смерть таїть ?
Чому холодне сонце поля
В задумі похмурій мина ?
Чому така пустельна земля
І сіра, мов труна ?
Чому мене, мов безумця, в пітьму
Моя печаль жене?
Скажи, кохана, чому
Покинула ти мене?
Переклад Л.Первомайського

Перша строфа — пейзаж, його атрибут -квіти, які нагадують про щасливі дні кохання.
Друга строфа — простір: блакить неба, дихання трави, земля під цим небом, але в усьому помітне наближення смерті, тління.
Третя строфа — містичний пейзаж, де, як у пеклі, немає світла, кольорів.
Четверта строфа — погляд героя спрямований до власної душі, це вже погляд у себе, який і пояснює жахливий стан живої природи навкруги.

Ліричний герой Гейне — романтик, який усе сприймає з перебільшенням. Його почуття — весь світ, який меркне, бо зникає кохана. Трагедію кохання він сприймає як кінець світу. Всі образи, що пов’язані з коханою, асоціюються в уяві поета зі смертю. Автор поступово зображає зміни, які відбулись у природі, Всесвіті, душі ліричного героя. У вірші ніби помінялися місцями причина і наслідки: спочатку бачимо неживий світ, позбавлений барв, голосів, запахів, а потім дізнаємось, що причина цих змін — втрата коханої.

Генріх Гейне в збірці «Нові поезії», наслідуючи фольклорні традиції свого народу, звертається до образу троянди і трактує його як символ весни, оновлення, отчого дому.

Задзвени із глибини
Тихої печалі,
Мила пісенько весни, -
Линь все далі й далі!
Линь, дзвени, знайди той дім,
В квітах сад зелений,
І троянду перед ним
Привітай від мене.
Переклад Л.Первомайського

«Тільки точність найвіддаленіших асоціацій творить поезію», — вважав Станіслав Єжи Лєц.
У вірші Гейне маленька квітка стала образом-символом, бо ввібрала у своє значення багато узагальненого змісту. Але поет не відкрив чогось нового в поетичному світі, він додав до нього своє бачення традиційного символу, який існує багато років.

Сподобався твір? Збережи в закладках - » Асоціативний аналіз поезії Г. Гейне «Чому троянди немов неживі». Це не складно, зате не втратиш!

Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций

  • Комментариев нет

    Нові твори

    Извините, комментирование на данный момент закрыто.






    Стислі перекази творів письменників, готові домашні завдання з літератури. Скачати твори з української літератури безкоштовно.
    2009-2018 © Відмінник - шкільні твори з літератури. Дизайн студія. Керівник проекту Nikolayshuk Klavdiy. Зв'язок. Усі твори захищені.

    Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru